ѕроблема знищенн¤ Ћисоњ √ори -=суть проблеми=-

–ослинний св≥т урочища УЋиса гораФ.

–ослинн≥сть урочища представлена комплексом грабових л≥с≥в на схилах лесових горб≥в, що поЇднуютьс¤ з лучно-степовими д≥л¤нками на њх безл≥сних вершинах. ƒом≥нуючою л≥соутворюючою породою Ї граб, але подекуди ще трапл¤ютьс¤ окрем≥ стар≥ екземпл¤ри дуба. “рав`¤нистий ¤рус грабн¤ку добре збер≥гс¤ ≥ включаЇ комплекс неморальних вид≥в. Ќа сход≥ урочища, б≥л¤ п≥дн≥жж¤, горб≥в знаходитьс¤ невелике озерце, де сформувалос¤ угрупованн¤ з дом≥нуванн¤м очерету. ћасив урочища в≥дд≥л¤Їтьс¤ ≥з заходу в≥д основного масиву глибоким ¤ром, по дну ¤кого ст≥каЇ струмок. “ут зростаЇ комплекс т≥ньовитривалих вид≥в рослин. ” флор≥ урочища збереглос¤ три види рослин занесених до „ервоноњ книги ”крањни („ ”) [2]. ÷е сон черн≥ючий Pulsatilla nigricans Storck., ковила волосиста Stipa capillata L., коручка морозниковидна Epipactis helleborine (L.) Crantz. р≥м того тут зростають анемона л≥сова Anemone sylvestris L., конвал≥¤ травнева Convallaria majalis L., п≥вники угорськ≥ Iris hungarica Waldst. Et Kit., прол≥ска дволиста Scilla bifolia L., р¤ст порожнистий Corydalis cava (L.) Schweigg. et Koerte, скорзонера пурпурова Scorzonera purpurea L. ”с≥ ц≥ види р≥шенн¤м ињвськоњ м≥ськоњ ради вз¤то п≥д охорону на територ≥њ иЇва та його зеленоњ зони [1]. –азом з цим, зг≥дно даним „ ”, на територ≥њ урочища трапл¤Їтьс¤ два види р≥дк≥сних гриб≥в: Agaricus romagnesii S. Wasser та Helvella monachella Fr.

÷енопопул¤ц≥¤ сна чорн≥ючого складаЇтьс¤ з двох окремих фрагмент≥в. ¬они знаход¤тьс¤ в смуз≥ лучно-степовоњ рослинност≥, ¤ка т¤гнетьс¤ вздовж п≥вденноњ частини насип≥в Ћисог≥рського форту. ” першому фрагмент≥ станом на 2002 р нараховувалось 66 клон≥в. « них 91% знаходилось у в≥рг≥н≥льно-генеративному стан≥. ¬ ≥ншому ф≥ксувалос¤ 13 клон≥в також переважно в≥рг≥н≥льно-генеративного стану. ÷енопопул¤ц≥¤, що й так знаходитьс¤ п≥д значним тиском рекреац≥њ, за умов будь-¤кого посиленн¤ господарського впливу на урочище може остаточно зникнути.

¬елика повночленна попул¤ц≥¤ орх≥дењ коручки морозниковидноњ знаходитьс¤ на зах≥дних схилах горб≥в, що звернен≥ до зал≥зничноњ кол≥њ та столичного шосе. ÷енопопул¤ц≥¤ знаходитьс¤ в склад≥ травТ¤нистого ¤русу грабово-дубового л≥су, збираючись схилом (60⁰) на 20 м угору. —таном на 2002 р. оручка значно розширила зону свого ≥снуванн¤. —постер≥галос¤ 5,2 % ≥матурних особин, 73,8% в≥рг≥н≥льних, 21% генеративних.

овила волосиста утримуЇ позиц≥њ по кра¤х схил≥в, що не зазнають випасу та випалюванн¤. ¬≥домо три њњ в≥дносно малочисельн≥ локал≥тети, один з ¤ких займаЇ територ≥ю безпосередньо на зах≥дному схил≥ зовн≥шнього валу Ћисог≥рського форту. Ќа меж≥ м≥ж л≥сом та лучно-степовими д≥л¤нками та серед лучного р≥знотравТ¤ ще досить часто трапл¤Їтьс¤ анемона л≥сова. ÷ей вид регул¤рно кв≥туЇ, але кв≥ти обриваЇтьс¤ в≥дпочиваючим населенн¤м. Ќа лучних д≥л¤нках ще трапл¤ютьс¤ невелик≥ клони п≥вник≥в угорських. ўе досить звичайною в склад≥ лучного р≥знотрав`¤ Ї скорзонера пурпурова. ќднак обом цим видам загрожують будь-¤к≥ порушуючи природну ц≥л≥сн≥сть ценоз≥в заходи

ѕ≥д т≥нистим пологом грабн¤к≥в зростають окремими куртинами р¤ст порожнистий, конвал≥¤ травнева та прол≥ска дволиста. ус≥ ц≥ весн¤н≥ гарнокв≥туюч≥ рослини трапл¤ютьс¤ по схилах комплексу укр≥плень Ћисог≥рського форту, а отже непорушн≥сть ценоз≥в, що тут сформувалис¤ Ї головною запорукою њх збереженн¤.

Ќа основ≥ мон≥торингу за станом ценопопул¤ц≥й вид≥в, занесених до „ ”, та тих, що п≥дл¤гають охорон≥ в межах м≥ста иЇва, можна зробити так≥ висновки:

1. —тан попул¤ц≥й б≥льшост≥ рослин поки-що задов≥льний, але маЇ тенденц≥ю до пог≥ршенн¤ внасл≥док надм≥рного рекреац≥йного тиску, посиленн¤ випасу худоби та самочинного захопленн¤ земель п≥д городн≥ д≥л¤нки.

2. Ѕудь-¤к≥, зумовлен≥ людською д≥¤льн≥стю, зм≥ни в ландшафтах урочища ≥ заходи з попул¤ризац≥њ ДЋисоњ гориФ, ¤к м≥сц¤ в≥дпочинку вих≥дного дн¤ призведуть до порушенн¤ стаб≥льност≥ екосистем урочища та втрати ц≥лого р¤ду раритетних вид≥в, в першу чергу з числа вищеперел≥чених.

омплекс укр≥плень Ћисог≥рського форту ¤вл¤Ї собою нев≥д`Їмну частину сформованих в урочищ≥ рослинних ценоз≥в. –оботи з реконструкц≥њ ≥ перетворенн¤ його в музейний об`Їкт, неминуче призведуть до деградац≥њ рослинност≥ ≥ випаданн¤ р≥дк≥сних вид≥в.

Ћ≤“≈–ј“”–ј

–≥шенн¤ ињвради в≥д 29 червн¤ 2000 року N 219/940: Уѕро затвердженн¤ перел≥ку рослин, що п≥дл¤нають охорон≥ на територ≥њ м. иЇва.Ф

„ервона книга ”крањни. –ослинний св≥т. Ц : ”крањнська енциклопед≥¤ ≥м. Ѕажана, 1996 Ц670 с.

єп.п.; назва рослини/ гриба:

1. коручка морозниковидна (Epipactis helleborine (L.) Crantz.)
2. сон чорн≥ючий (Pulsatilla nigricans Storck.)
3. скорзонера пурпурова (Scorzonera purpurea L.)
4. ковила волосиста (Stipa capillata L.)
5. анемона л≥сова (Anemone sylvestris L.)
6. р¤ст порожнистий (Corydalis cava (L.) Schweigg. et Koerte)
7. Helvella monachella Fr.
8. прол≥ска дволиста (Scilla bifolia L.)
9. Agaricus romagnesii S. Wasser
10. конвал≥¤ травнева (Convallaria majalis L.)
11. п≥вники угорськ≥ (Iris hungarica Waldst. Et Kit.)