“рухановому острову загрожуЇ Уокультуренн¤Ф

¬ наш час простори ћуромц¤-“руханового вкрито добре збереженими заплавними екосистемами. ¬ рослинному покрив≥ остров≥в можна вид≥лити наступн≥ головн≥ типи: заплавн≥ лист¤н≥ л≥си, п≥щан≥ луки, справжн≥ луки, болотист≥ луки та болота, комплекси прибережно-водноњ та водноњ рослинност≥.

Ћист¤н≥ л≥си дн≥провських остров≥в належать до спонтанно сформованих заплавного типу. ¬они Ї к≥нцевою фазою заселенн¤ алюв≥альних в≥дкладень рослинними угрупованн¤ми. ƒеревостоњ утворюють топол¤ чорна, тремт¤ча, б≥ла, вТ¤зи гладенький та шорсткий, дуб черещатий, ¤сен, клени гостролистий та американський, горобина звичайна. «начною Ї також участь ≥нтродукованих деревних пор≥д: дубу червоного, роб≥н≥њ-псевдоакац≥њ, клена цукристого, а на п≥щаних узвиш¤х сосни звичайноњ. „агарниковий ¤рус складаЇтьс¤ в основному з п≥дросту клен≥в, крушини ламкоњ, верб: коз¤чоњ, ламкоњ, сивоњ та аморфи кущовоњ. ќстанн¤ походить з ѕ≥вн≥чноњ јмерики ≥ часом вкриваЇ велик≥ площ≥ остров≥в, утворюючи суц≥льн≥ невисок≥ чагарников≥ зарост≥. ѕоширеними Ї барбар≥с та бруслина Ївропейська. —товбури дерев та г≥лл¤ кущ≥в опл≥тають л≥ани: д≥вочий виноград, пасл≥н солодко-г≥ркий. ¬ спонтанно сформованому травостоњ поЇднуютьс¤ види природноњ флори та бурТ¤ни. ¬ таких, спонтанно сформованих, л≥сах п≥вденно-сх≥дноњ частини острова “рухан≥в збер≥глас¤ велика ценопопул¤ц≥¤ р≥дк≥сноњ папорот≥ Ц грон¤нки багаторозд≥льноњ. —аме з представниками роду грон¤нка повТ¤зано перекази про легендарну ключ-траву. « давн≥х давен в≥домо, що т≥льки в н≥ч на ≤вана  упала кв≥туЇ папороть. “ой, хто знайде таку кв≥тку, знайде захован≥ у земл≥ клади, розмовл¤тиме з тваринами, завжди в≥дчуватиме небезпеку. –еальна грон¤нка Ї маловивченою рослиною, що не ви¤вл¤Ї схильност≥ до ¤когось певного типу рослинност≥, тож поширена на багатьох континентах. Ќа територ≥њ ”крањни ≥ ™вропи в ц≥лому вона Ї вкрай р≥дк≥сною, тому охорон¤Їтьс¤ Ѕернською конвенц≥Їю, а також в межах м≥ста  иЇва постановою  ињвради. ≤нколи в травТ¤ному покрив≥ тутешн≥х л≥с≥в зустр≥чаЇтьс¤ ≥нша р≥дк≥сна рослина, що Ї б≥льш характерною дл¤ соснових бор≥в Ц плаун булавовидний. Ќин≥ ц¤ рослина в околиц¤х  иЇва активно винищуЇтьс¤ на зелен≥ в≥нки дл¤ кладовищ, тому також охорон¤Їтьс¤ в межах м≥ста. ѕрот¤гом усього року в остр≥вних л≥сах розвиваЇтьс¤ велика к≥льк≥сть гриб≥в. найб≥льшу частку ¤ких складають дереворуйн≥вн≥. Ќайб≥льш часто трапл¤ютьс¤ трутовики лускатий, справжн≥й та с≥рчано-жовтий, лусчатка руйн≥вна, кор≥ол р≥знобарвний, глива. ¬л≥тку ≥ восени розвиваютьс¤ плодов≥ т≥ла шамп≥ньйон≥в, дощовик≥в, веселки, мухомору червоного, плютею олен¤чого та головача урновидного. ¬ тутешн≥х л≥сах зустр≥чаЇтьс¤ також лангерман≥¤ велетенська, плодов≥ т≥ла ¤коњ дос¤гають розм≥р≥в дит¤чоњ голови ≥ б≥льше.

”групованн¤ п≥щаних лук на островах Ї одними з найб≥льш поширених. ¬они сформувалис¤ на п≥двищених д≥л¤нках п≥ск≥в в умовах недостач≥ вологи. —аме тому тут дом≥нують посухост≥йк≥ види: куничник наземний, келер≥¤ сиза, житио л≥сове, тонкон≥г вузьколистий, очитки пурпуровий та њдкий. «вичайним Ї також очиток шестир¤дний, що знаходитьс¤ тут на сх≥дн≥й меж≥ свого поширенн¤. Ќа сухих луках ћуромц¤ ще зустр≥чаютьс¤ козельц≥ украњнськ≥ внесен≥ до ™вропейського „ервоного списку.

Ќа нижчих д≥л¤нках дом≥нуюЇ комплекс вологих високотравних лук. ¬они зустр≥чаютьс¤ по берегах численних озер проток ≥ залив≥в, переход¤чи в перезволожен≥ лучно-болот¤н≥ комплекси навколоводноњ рослинност≥. —аме так≥ угрупованн¤ Ї середовищем ≥снуванн¤ р¤ду р≥дк≥сних вид≥в, таких ¤к валер≥ана л≥карська, осока √артмана, самосил часниковий, суниц≥ зелен≥.

ƒо списку рослин, що охорон¤ютьс¤ розпор¤дженн¤м  ињвради внесено тирлич звичайний, п≥вники сиб≥рськ≥ та ф≥алку багн¤ну. Ќа зволожених луках трапл¤лас¤ колись нав≥ть червонокнижна орх≥де¤ Ц пальчастокор≥нник мТ¤со-червоний. «араз в≥домостей щодо зростанн¤ цього виду на вказаних островах немаЇ. ѕроте на вологих луках ћуромц¤ нещодавно ви¤влено попул¤ц≥њ двох ≥нших червонокнижних рослин: орх≥дењ зозулинцю болот¤ного та р≥дк≥сноњ осоки Ѕаксбаума. ј ближче до берег≥в водойм зростають поважного в≥ку екземпл¤ри верби б≥лоњ. “ут також можна зустр≥ти р≥дк≥сну вербу розмаринолисту.

Ќе менш р≥зномањтою Ї флора в≥дкритих водойм остров≥в ≥ прилеглоњ до них акватор≥њ ƒн≥пра. ѕоширеними тут Ї глечики жовт≥, угрупованн¤ ¤ких занесено до «еленоњ книги ”крањни, жабурник звичайний та сусак зонтичний. ¬ товщ≥ води розвиваютьс¤ пагони р≥зака алоЇвидного, куширу, р≥дк≥сноњ каул≥н≥њ малоњ та р≥зних вид≥в рдесник≥в. јле безумовно королевами водойм Ї н≥жн≥ кв≥тки двох вид≥в лататт¤: б≥лого та сн≥жно-б≥лого. ”групованн¤ обох вид≥в занесен≥ до «еленоњ книги ”крањни. ѕри цьому б≥льш р≥дк≥сне лататт¤ сн≥жно-б≥ле трапл¤Їтьс¤ лише в запов≥дн≥й протоц≥ Ѕобровн¤. «вичайною в водоймах остров≥в Ї також червонокнижна рел≥ктова водна папороть Ц сальв≥н≥¤ плаваюча. “≥ло ц≥Їњ рослини ¤вл¤Ї собою розетку з двома типами листк≥в: плаваючими надводними та п≥дводними коренепод≥бними. Ќаприк≥нц≥ сезону сальв≥н≥¤ формуЇ специф≥чн≥ бруньки з щ≥льно прил¤гаючих один до одного листк≥в. ¬осени розетки ц≥Їњ рослини в≥дмирають, а бруньки занурюютьс¤ п≥д воду де й зимують до весни. Ќавесн≥ з них формуюютьс¤ нов≥ розетки ц≥Їњ рослини. ¬же через де¤кий час вони оксамитовим килимом вкриватимуть поверхню водойми. ”групованн¤ сальв≥н≥њ плаваючоњ охорон¤ютьс¤ «еленою книгою ”крањни, ¤к р≥дк≥сн≥ в ц≥лому по ”крањн≥. ¬ багатьох водоймах дн≥провських остров≥в все ще зустр≥чаЇтьс¤ р≥дк≥сна комахоњдна рослина альдрованда пухирчаста. “≥ло ц≥Їњ рослини складаЇтьс¤ з стебла з листками-пастками, ¤кими альдрованда ловить др≥бних комашок та ракопод≥бних, що правл¤ть њй за корм. ѕричиною зникненн¤ ц≥Їњ рел≥ктовоњ рослини Ї забрудненн¤ водойм орган≥кою та деградац≥¤ њх рослинност≥ п≥д впливом людськоњ д≥¤льност≥.

Ha п≥щаних в≥дм≥линах та берегах, що огололис¤, внасл≥док спаду води розвиваютьс¤ специф≥чн≥ п≥онерн≥ угрупованн¤. “ак≥ угрупованн¤, що складаютьс¤ з ситовника бурого, ситнику членистого, ситн¤г≥в голчастого та болот¤ного, ¤вл¤ють собою першу фазу заростанн¤ щойнозв≥льнених в≥д води д≥л¤нок. Ќа мулистих п≥щаних в≥дм≥линах поширен≥ також так≥ р≥дк≥сн≥ в межах м≥ста рослини ¤к мул¤нка водна, дихост≥л≥с ћ≥кел≥ та ањрник панонський.