Лисогірський форт у Києві.
Лиса гора - історична місцевість, розташована на південний захід від Видубичів на правому березі р. Либідь. Лиса гора межує з Саперною Слобідкою та Теличкою. У другій половині ХІХ ст. за ініціативою видатного фортифікатора Тотлебина було вирішено збудувати в Києві надійні кріпосні споруди, мережу яких розташувати на міських пагорбах. Спорудження таких укріплень потребувало ділянок, заселених мешканцями. Громадськість повстала проти цього проекту. Врешті у 1872 році було зведено лише Лисогірський форт. Він став хронологічно останньою спорудою комплексу Київської фортеці. Нова споруда на відміну від попередніх була пристосована до умов застосування нарізної артилерії. Укріплення розташоване на вершині Урочища "Лиса гора", контролюючи місце впадання річки Либідь у Дніпро. У форті планувалося розмістити важку артилерію. Поряд з ним виникли казарми інженерних частин, на згадку про які лишилася назва вулиці Саперно-Слобідської. На початку ХХ ст. форт не виконував оборонної ролі, а з 1906 року використовувався як місце страт злочинців через повішення. Доставляли смертників темною ніччю у арестантській кареті з в`язниці у Косому капонірі. За даними музею "Косий капонір" на лисогірський форт було доставлено близько 200 чоловік, переважно політичних злочинців. Зокремlt="Косий капонір. Мури фортеці і вхід до госпітального укріплення."> Доставлених до місця страти зустрічав кат із підручним та св`ященник. Страчені позбавлялися права на християнське поховання, тому кат закопував тіла повішених недалеко від шибениці. У передвоєнні роки на території урочища знаходились військові склади, що після війни були вивезені. При цьому підземні споруди були підірвані.