«апов≥дний режим на Ћис≥й √ор≥

–ег≥ональний ландшафтний парк м≥сцевого значенн¤ ДЋиса гораФ був створений на основ≥ р≥шенн¤  ињвськоњ м≥ськоњ –ади в≥д 13.02.1994 є14. загальна площа Ц 137,1 га.

ћетою створенн¤ –Ћѕ ДЋиса гораФ було збереженн¤ особливо ц≥нних д≥л¤нок лучно-степового ландшафту на п≥вноч≥ ”крањнського л≥состепу.

Ќа територ≥њ парку заборон¤Їтьс¤ пошкодженн¤ ≥ знищенн¤ дерев, чагарник≥в, травТ¤нистого покриву ≥ обладнанн¤, розкладанн¤ багать, орган≥зац≥¤ стих≥йних м≥сць в≥дпочинку, проњзд та сто¤нка автомоб≥льного транспорту. ѕорушенн¤ вимог веде до в≥дпов≥дальност≥ зг≥дно чинного законодавства.

” 2001 р., п≥сл¤ того, ¤к Ћиса гора була передана музею Д ињвська фортец¤Ф, ћ≥н≥стерство еколог≥њ та природних ресурс≥в ”крањни, ƒержавне управл≥нн¤ еколог≥њ та природних ресурс≥в у м.  иЇв≥ ≥  ињвська м≥ська –ада видали дов≥дник Дѕриродно-запов≥дний фонд м.  иЇваФ. Ќижче подано характеристику Ћисоњ √ори (”¬ј√ј! ”кладач≥ сайту не згодн≥ ≥з багатьма твердженн¤ми, висловленими у ц≥й статт≥!!!).

–ег≥ональний Ћандшафтний парк ДЋиса √ораФ. ѕлоща 137,1 га.
ћ≥сцезнаходженн¤: ѕечерський район, м≥ж проспектом Ќауки, —толичним шосе та —аперно-—лоб≥дською вулицею.
«находитьс¤ у в≥данн≥: ƒ ѕ ≈«Ќ ѕечерського району.
ќголошено: –≥шенн¤ м  ињвськоњ м≥ськоњ –ади в≥д 17.02.94 є14, за –озпор¤дженн¤м  ињвськоњ м≥ськоњ держадм≥н≥страц≥њ в≥д 25.12.95 є352 урочище ДЋиса гораФ ув≥йшло до складу територ≥њ –Ћѕ Д√олос≥њвськийФ без вилученн¤ земельноњ д≥л¤нки у землекористувача.

Ћиса гора Ц ≥сторична м≥сцев≥сть у ѕечерському район≥ на п≥вденний зах≥д в≥д ¬иду бич≥в нас правому берез≥ р≥чки Ћиб≥дь поблизу в≥д впад≥нн¤ у ƒн≥про. ” друг≥й половин≥ ’’≤ стол≥тт¤ були зведен≥ так зван≥ Ћисог≥рськ≥ укр≥пленн¤ Ќовоњ ѕечерськоњ фортец≥ Ц Ћисог≥рський земл¤ний форт. ƒо нашого часу збереглись вали та баст≥они фортец≥ майже по всьому њњ периметр≥. ” 1897 р. Ћиса гора стала прим≥ським селищем, в рад¤нськ≥ часи вв≥йшла до територ≥њ м≥ста.

”рочище Ћиса гора знаходитьс¤ в правобережн≥й придн≥провськ≥й частин≥ м.  иЇва ≥ прил¤гаЇ безпосередньо до долини ƒн≥пра. ¬ межах √олос≥њвського –Ћѕ це найб≥льш п≥вн≥чно в≥докремлена частина, останець ѕридн≥провськоњ височини, ¤кий п≥дн≥маЇтьс¤ над ƒн≥пром на 70 м. «≥ сходу до гори прил¤гаЇ заплава ƒн≥пра, з п≥вн≥чного заходу Ц долина Ћиб≥д≥. ”рочище знаходитьс¤ м≥ж великими маг≥страл¤ми Ц проспектом Ќауки, —толичним шосе та зал≥зницею м≥ж станц≥¤ми  ињв-ћосковський ≥ Ѕотан≥чна.

Ћиса гора маЇ плато видну верх≥вку та стр≥мк≥ схили. √ора розс≥чена глибокими короткими ¤рами , безпосередньо повТ¤заними ≥з долиною ƒн≥пра.

–ослинн≥сть лисоњ гори представлена л≥сами, суход≥льними луками та лучними степами. Ћ≥сова рослинн≥сть ≥ штучн≥ насадженн¤ дерев займають близько 80% площ≥ урочища, луки ≥ лучн≥ степи Ц до 20%, вони займають п≥двищенн¤ в рельЇф≥.

¬ урочищ≥ переважають дубово-грабов≥ ≥ пох≥дн≥ в≥д них грабов≥ л≥си, невелик≥ д≥л¤нки, зайн¤т≥ липовими та осиковими л≥сами. Ќа стан≥ л≥с≥в пом≥тно позначилас¤ господарська д≥¤льн≥сть, насамперед рубки. ÷е ви¤вл¤Їтьс¤ у будов≥ деревного ¤русу, де дом≥нуючу роль в≥д≥граЇ граб звичайний, а також у в≥дсутност≥ п≥дл≥ску. Ћише на невеликих клаптиках тут збереглась природна непорушена рослинн≥сть, представлена у центральн≥й частин≥ гори та на њњ схилах. ѕ≥дтвердженн¤м цьому Ї величезн≥ (1,5-2 м у д≥аметр≥) поодинок≥ дуби.

ѕоширенн¤ певних рослинних угруповань т≥сно повТ¤зане ≥з рельЇфом. ” найнижчих д≥л¤нках формуютьс¤ дубов≥, дубово-грабов≥ та грабов≥ л≥си ¤глицев≥. ƒерево стан њх ч≥тко дво¤русний, висок≥ (до 25 м) дуби утворюють перший ¤рус, граби Ц другий. ѕ≥дл≥ску немаЇ. “равТ¤ний покрив досить густий, в ньому, кр≥м ¤глиц≥ зростають зеленчук жовтий, копитн¤к Ївропейський, ф≥алка дивна, щитник чолов≥чий, розрив-трава др≥бнокв≥ткова, конвал≥¤ травнева.

Ќа пологих схилах поширен≥ дубов≥, грабово-дубов≥ та грабов≥ л≥си п≥дмаренников≥ (≥з п≥дмаренником запашним), вони займають невелик≥ площ≥.

Ќа б≥льш стр≥мких схилах формуютьс¤ угрупованн¤ дубово-грабових л≥с≥в волосистоосикових. ¬они займають значн≥ площ≥ у центральн≥й частин≥ масиву. ¬ досить густому дерево стан≥, утвореному дубом, грабом, поодиноко трапл¤ютьс¤ клен-¤в≥р та черешн¤. „агарниковий ¤рус не формуЇтьс¤, але м≥сц¤ми невеликими чи поодиноко зростають л≥щина, бруслина бородавчаста та Ївропейська. “равТ¤ний ¤рус утворений осокою волосистою, окремими пл¤мами зростають маренка запашна, копитн¤к Ївропейський, зеленчук жовтий, з≥рочник ланцетовидний, а навесн≥ р¤сно кв≥тують р¤ст ущ≥льнений та прол≥ска дволиста. ¬ невелик≥й к≥лькост≥ трапл¤ютьс¤ р¤ст порожнистий, конвал≥¤ травнева, медунка темна, перел≥ска багатор≥чна тощо.

 р≥м того, на Ћис≥й гор≥ зростають липово-грабово-дубов≥ та липово-грабов≥ л≥си, поширен≥ у верхн≥х частинах п≥вн≥чних та зах≥дних некрутих схил≥в.

Ќа знижених д≥л¤нках невелик≥ площ≥ займають осиков≥ л≥си вторинного походженн¤. ѓх дерево стани в≥дносно молод≥, густ≥, на окремих д≥л¤нках, кр≥м осики, зустр≥чаЇтьс¤ граб. ” травТ¤ному ¤рус≥ дом≥нують з≥рочник ланцето видний та тонкон≥г д≥бровний, спорадично трапл¤Їтьс¤ копитн¤к Ївропейський, адакса мускусна, прол≥ска дволиста, осока волосиста , зеленчук жовтий тощо. ѕодекуди, на м≥сц≥ знищених л≥с≥в розростаютьс¤ чагарники з переважанн¤м вид≥в род≥в шипшина, гл≥д, також з≥новат≥ руськоњ.  р≥м природних л≥с≥в, частину територ≥њ (до 10%) займають штучн≥ насадженн¤ з клена гостролистого, ¤сена високого, вТ¤за гладкого, липи серцелистоњ, берези бородавчавчастоњ, дуба звичайного, граба, груш≥ звичайноњ, –об≥н≥ звичайноњ тощо, ¤к≥ утворюють в основному зм≥шан≥ насадженн¤ ≥з дек≥лькох вид≥в. ¬они зустр≥чаютьс¤ на штучних земл¤них валах, котр≥ оточують л≥си. —тепова рослинн≥сть мозањчно зустр≥чаютьс¤ на стр≥мких п≥вденних схилах земл¤них вал≥в. ¬она представлена угрупованн¤ми пир≥ю середнього, кострниц≥ борознистоњ, ковили волосистоњ найб≥льше зац≥кавленн¤ викликаЇ занесене до «еленоњ книги ”крањни угрупованн¤ ковили волосистоњ, ¤ка тут на п≥вн≥чн≥й меж≥ поширенн¤ в ”крањн≥. —ама ковила волосиста занесена до „ервоноњ книги ”крањни. Ќа степових д≥л¤нках зростаЇ р¤д р≥дк≥сних дл¤  иЇва вид≥в рослин.

Ћуки на Ћис≥й гор≥ представлен≥ в основному угрупованн¤ми гр¤стиц≥ зб≥рноњ. “ут зростають також конюшини лучна та повзуча, люцерна жовта, ≥з мало поширених вид≥в, що охорон¤ютьс¤ на територ≥њ м.  иЇва та його околиць, трапл¤Їтьс¤ скорнозера пурпурова Ц дуже гарна рослина, кв≥ти ¤коњ мають ван≥льний запах.

¬одно-болотна рослинн≥сть Ї лише в невеличкому озер≥, розташованому на сх≥дн≥й частин≥ –Ћѕ. “ут переважають зарост≥ очерету, трапл¤ютьс¤ пл¤ми куги озерноњ, рогоз≥в вузьколистого ≥ широколистого, лепешн¤ку великого та ≥нших.

Ћиса гора Ї ун≥кальним природним комплексом з багатим та р≥зноман≥тним рослинним покривом, складеним, зокрема, р≥дк≥сними та мало поширеними видами, серед ¤ких чотири види судинних рослин, занесених до „ервоноњ книги ”крањни: ковила волосиста, кор¤чка морозниковидна, л≥л≥¤ л≥сова, сон чорн≥ючий та чимало р≥дк≥сних дл¤  иЇва вид≥в: шавл≥њ лучна та д≥бровна, гвоздика перетинчаста, дзвоники сиб≥рськ≥, лещиц¤ волосиста, п≥вники угорськ≥, скорнозера пурпурова. ÷е по¤снюЇтьс¤ спри¤тливими ф≥зико-географ≥чними умовами ≥ тим, що ц¤ територ≥¤ мала особливий режим охорони Ц доступ населенн¤ був заборонений. Ќа жаль, впродовж останн≥х двох дес¤тир≥ч ц¤ територ≥¤ зазнала досить значного антропогенного впиливу. ¬≥н негативно позначаЇтьс¤ ≥ на тваринному св≥т≥ урочища, ¤ке з ус≥х бок≥в оточене житловими кварталами та автомоб≥льними трасами ≥ практично ≥зольавне в≥д ≥нших л≥сових масив≥в. “ому на Ћис≥й гор≥ в≥дсутн≥ р≥дк≥сн≥ види тварин. вин¤ток становить д¤тел жовна. ≤з звичайних представник≥в хребетних поширен≥ тут горобин≥ птахи котр≥ гн≥здують у у середньому та верхньому деревних ¤русах.

“еритор≥¤ урочища Ћиса гора генеральним планом м≥ста визначена, ¤к парк ≥м. 1500-р≥чча м.  иЇва.

—пециф≥чний ландшафт, залишки захисних споруд створюють умови дл¤ орган≥зац≥њ тут ≥сторичного м≥ського парку. ѕроте, при плануванн≥ парку необх≥дно врахувати велике природоохоронне значенн¤ ц≥Їњ територ≥њ ≥ забезпечити збереженн¤ ≥снуючих тут ц≥нних природних комплекс≥в. ѕотр≥бна реконструкц≥¤ фортиф≥кац≥йного комплексу Ц Ћисог≥рського форту, в≥дновленн¤ втрачених насип≥в фортец≥, але без порушенн¤ ≥снуючоњ степовоњ рослинност≥. ƒорогу, що проходить територ≥ю гори, доц≥льно перетворити на пейзажну алею.