ўовесни на територ≥њ ”крањни ≥ сум≥жних крањн надзвичайно великих обс¤г≥в набуваЇ торг≥вл¤ ранньокв≥тучими весн¤ними рослинами - так званими первоцв≥тами. ѕрактично ус≥ наш≥ первоцв≥ти охрон¤ютьс¤ або „ервоною  нигою ”крањни або рег≥ональними „ервоними списками, а де¤к≥ вже знаход¤тьс¤ на меж≥ повного знищенн¤ (наприклад цикламен  узнЇцова у природ≥ зустр≥чаЇтьс¤ лише у  риму на площ≥ менше 100 га). —еред стр≥мко зникаючих р≥дк≥сних превоцв≥т≥в ус≥ види п≥дсн≥жник≥в, б≥лоцв≥т≥в, сон-трави, диких тюльпан≥в, шафран≥в й добре в≥дома нам черемша або цибул¤ ведмежа. ћасовий зб≥р на продаж кв≥тконос≥в р≥дк≥сних рослин призводить до послабленн¤, а у невеличких м≥сцезростанн¤х до повного пригн≥ченн¤ нас≥невого поновленн¤. ÷е в свою чергу веде до генетичного виродженн¤. ƒуже часто первоцв≥ти знищуютьс¤ з п≥дземними частинами, що призводить до ф≥зичного знищенн¤ попул¤ц≥й. таким чином попул¤ц≥њ, ¤к≥ знаход¤тьс¤ п≥д впливом людського пресу, поступово деградують ≥ зникають, що викликаЇ неворотн≥ зм≥ни у природних ланцюгах р≥вноваги.

“орг≥вл¤ первоцв≥тами давно набула ¤к всеукрањнського так ≥ м≥жнародного масштабу. ѕочинаючи в≥д збору кв≥т≥в до роздр≥бноњ торг≥вл≥ працюЇ добре налагоджений ланцюг. Ќаприклад дл¤ перших кв≥т≥в, ¤к≥ потрапл¤ють у кињвськ≥ п≥дземн≥ переходи з  риму (знайом≥ букетики п≥дсн≥жник≥в обгорнут≥ листками кримського плюща) в≥н маЇ так посл≥довн≥сть: зб≥р кв≥т≥в Ц оптов≥ ринки у —≥мферопол≥ ≥ ƒжанкоњ Ц перевалочн≥ пункти Ц оптовий продаж на вокзалах та ринках у м≥сц¤х реал≥зац≥њ Ц роздр≥бна торг≥вл¤ у  иЇв≥, ƒн≥пропетровську, ’арков≥, ћоскв≥, —анкт-ѕетербурз≥.

ѕрот¤гом лютого-березн¤ 2004 року студентами б≥олог≥чного факультету було вивчено обс¤ги торг≥вл≥ первоцв≥тами в п≥дземних переходах та на входах до станц≥й метропол≥тену у м.  иЇв≥. ¬и¤влено, що найвища концентрац≥¤ продавц≥в та найшвидша ≥нтенсивн≥сть продажу кв≥т≥в спостер≥галас¤ у центр≥ м≥ста поблизу станц≥й метро Ућайдан Ќезалежност≥Ф та Уѕлоща Ћьва “олстогоФ. “ут у св¤тков≥ дн≥ було понад 40 торговц≥в, а швидк≥сть продажу первоцв≥т≥в складала у середньому 7 букетик≥в за годину на одного торг≥вц¤. якщо врахувати ц≥ показники, можна сказати, що за добу на одн≥й станц≥њ метро продаЇтьс¤ б≥л¤ трьох тис¤ч букетик≥в, кожен з ¤ких складаЇтьс¤ ≥з 40-60 кв≥ток. ќтже, б≥л¤ 200 тис¤ч кв≥ток купують щодн¤. якщо помножити цю цифру на розм≥р компенсац≥њ за одну знищену червонокнижну рослину найнижчоњ ≤≤≤-њ категор≥њ Ц 9 грн., зг≥дно “акс≥, встановлен≥й зг≥дно ≥з ѕостановою  аб≥нету м≥н≥стр≥в в≥д 01.06.93., є 399, то кожну добу держав≥ наноситьс¤ збиток у розм≥р≥ 1 млн 800 тис¤ч грн.

ѕочинаючи з кв≥тн¤ м≥с¤ц¤ привозна торг≥вл¤ припин¤Їтьс¤ ≥ починаЇтьс¤ довготривалий процес незаконного комерц≥йного використанн¤ рослинних ресурс≥в прилеглих до м≥ст природних екосистем. Ѕ≥л¤  иЇва массово винищуютьс¤ цибул¤ ведмежа, прол≥ски, сон-трава, анемони жовтецева та д≥бровна (винищуЇтьс¤ в л≥сах по “етереву та б≥л¤ ћалина), р¤сти, первоцв≥т весн¤ний та зуб¤нка. ћешканц¤ми –окитн¤нського та Ѕ≥лоцерк≥вського район≥в  ињвщини винищуЇтьс¤ Їдиний локал≥тет р¤бчика в —ередньому ѕодн≥провТњ. ¬ околиц¤х ’аркова збираютьс¤ дик≥ тюльпани, прол≥ски, п≥вон≥¤ тонколиста, р¤сти, та черемша. ¬ околиц¤х ƒн≥пропетровська щовесни винищуютьс¤ первоцв≥ти степових балок та присамарських л≥с≥в: прол≥ски, черемша, сни, р¤стки, р¤сти та р¤бчики. «годом головним обТЇктом продажу стаЇ конвал≥¤, а п≥сл¤ нењ на початку л≥та декоративно-кв≥туюч≥ п≥вники. “ак, зокрема, в  иЇв≥ варварськи винищуютьс¤ м≥сцезростанн¤ п≥вник≥в сиб≥рських на великих дн≥провських островах. ¬ червн≥ знищеними на „ерн≥г≥вщин≥ п≥вниками активно торгують на станц≥¤х метро У„ерн≥г≥вськаФ та УЋ≥соваФ. ¬ цей же час обТЇктами варварського промислу часто стають ≥ орх≥дењ: пальчастокор≥нники та зозулинц≥, а також косарики черепичаст≥, переважно з „ерн≥г≥вщини. ѕрот¤гом року на кв≥ткових ринках поблизу кладовищ на базарах та станц≥¤х метро торгують пучками ковили, лататт¤м та глечиками. ¬ к≥нц≥ л≥та сел¤ни з  озина пробують торгувати тирличем звичайним та дзвониками.

ўороку в ”крањн≥ проводитьс¤ кампан≥¤ "ѕервоцв≥т", направлена на припиненн¤ збору, перевезенн¤ та торг≥вл≥ зникаючими первоцв≥тами. ¬она починаЇтьс¤ ще у с≥чн≥, ≥з першими п≥дсн≥жниками, а зак≥нчуЇтьс¤ у к≥нц≥ травн¤, коли в≥дкв≥тають останн≥ конвал≥њ. ѕ≥сл¤ ж первоцв≥ту провадитьс¤ боротьба з л≥тньою торг≥влею. ≤сторично склалось, що боротьбу ≥з торг≥влею первоцв≥тами ведуть головним чином громадськ≥ орган≥зац≥њ. « початку 1980-х рок≥в програмою "ѕервоцв≥т" займаютьс¤ переважно студентськ≥ дружини по охорон≥ природи (ƒќѕ). ¬сього в ”крањн≥ нараховуЇтьс¤ близько 22 ƒќѕ. ”  иЇв≥ зараз активно протид≥Ї торг≥вл≥ первоцв≥тами ƒќѕ  ињвського ун≥верситету та ћолод≥жне в≥дд≥ленн¤ Ќац≥онального еколог≥чного центру ”крањни.

ѕроте, зусиль громадських еколог≥чних орган≥зац≥й дл¤ вир≥шенн¤ проблеми весн¤ноњ торг≥вл≥ замало. ¬ першу чергу допомогу у вир≥шенн≥ цього питанн¤ мають надати державн≥ органи з охрони навколишнього природного середовища у м≥ст≥  иЇв≥ та ƒержеко≥нспекц≥¤, що за законом зобовТ¤зан≥ провадити њњ кожну весну. Ќе приховуватимемо той факт, що в наш час д≥¤льн≥сть цих структур у боротьби з торг≥влею первоцв≥т≥в Ї м≥нмальною. ¬икликаЇ подив, що представники ƒержавного управл≥нн¤ з охорони навколишнього природного середовища провад¤ть погодженн¤ розробленого ними плану операц≥њ Уѕервоцв≥тФ з ус≥ма зац≥кавленими органами, ≥ впершу чергу м≥л≥ц≥Їю лишень 14 лютого коли весн¤на торг≥вл¤ вже у розпал≥. «ауважимо дл¤ пор≥вн¤нн¤, що у ћоскв≥ сп≥льний план роботи за цим напр¤мком розробл¤Їтьс¤ ще восени. Ќа власному досв≥д≥ ми переконалис¤ у майже повн≥й в≥дсутност≥ ≥нформац≥њ щодо ц≥Їњ проблеми у службах ћ¬— ”крањни. ѕроте саме в≥д скоординованоњ за завчасно розробленим планом роботи транспортноњ м≥л≥ц≥њ залежить припиненн¤ провозу кв≥т≥в пасажирськими пот¤гами. ¬тручанн¤ прац≥вник≥в служби охорони метропол≥тену та райв≥дд≥лк≥в м≥л≥ц≥њ просто необх≥дне дл¤ боротьби з торг≥влею на вулиц¤х, станц≥¤х метропол≥тену. ƒл¤ ч≥ткого координуванн¤ д≥й внутр≥шн≥х орган≥в по програм≥ Уѕервоцв≥тФ необх≥дне затверженн¤ кер≥вництвом ћ¬— плану заход≥в в рамках операц≥њ Уѕервоцв≥тФ, под≥бно до того ¤к це було зроблено њх московськими колегами. “ому еколог≥чна громадськ≥сть  иЇва звернулас¤ до кер≥вництва столичноњ м≥л≥ц≥њ з проханн¤м сп≥льно розробити такий план. ¬казаний план, окр≥м спец≥альних заход≥в ус≥х п≥дрозд≥л≥в столичноњ м≥л≥ц≥њ маЇ передбачати сп≥льн≥ рейди правоохоронц≥в, представник≥в державних орган≥в охорони природи та дружинник≥в на вокзали з метою перев≥рки прибуваючих пот¤г≥в та затриманн¤ правопорушник≥в. ѕод≥бн≥ рейди мають бути зд≥йснен≥ на станц≥њ метро, ринки та кладовища м≥ста  иЇва. ¬т≥м, попри вс≥ зверненн¤ план сп≥льних д≥й ≥ дос≥ не розроблено, а незаконна торг≥вл¤ цого року вже набираЇ оберти.