ѕоложенн¤ про архiтектурно-технiчний паспорт об'Їкта арх≥тектури затверджуЇтьс¤ ƒержавним ком≥тетом буд≥вництва, арх≥тектури та житловоњ пол≥тики ”крањни.

—ѕ≈÷≤јЋ№Ќќ ”ѕќ¬Ќќ¬ј∆≈Ќ≤ ќ–√јЌ» ћ≤—“ќЅ”ƒ”¬јЌЌя “ј ј–’≤“≈ “”–». “¬ќ–„≤ —ѕ≤Ћ » ј–’≤“≈ “ќ–≤¬

—татт¤ 13. —пец≥ально уповноважен≥ органи м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури

ƒо спец≥ально уповноважених орган≥в м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури належать:
- ƒержавний ком≥тет буд≥вництва, арх≥тектури та житловоњ пол≥тики ”крањни;
- уповноважений орган м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим;
- управл≥нн¤ м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури обласних,  ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських, в≥дд≥ли районних державних адм≥н≥страц≥й;
- виконавч≥ органи с≥льських, селищних, м≥ських рад.

”повноважений орган м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури –ади м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, управл≥нн¤ м≥стобудуванн¤ ≥ арх≥тектури обласних,  ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських, в≥дд≥ли районних державних адм≥н≥страц≥й п≥дконтрольн≥ ≥ п≥дзв≥тн≥ в≥дпов≥дним органам виконавчоњ влади в межах, передбачених законом.

ќргани м≥сцевого самовр¤дуванн¤ зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть у сфер≥ м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥" (280/97-¬–).

« питань делегованих повноважень, передбачених п≥дпунктом "б" частини першоњ статт≥ 31 «акону ”крањни "ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ в ”крањн≥", виконавч≥ органи с≥льських, селищних, м≥ських рад п≥дконтрольн≥ в≥дпов≥дним органам виконавчоњ влади.

—татт¤ 14. √оловн≥ арх≥тектори

 ер≥вники орган≥в м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури, визначених статтею 13 цього «акону, за посадою Ї головними арх≥текторами в≥дпов≥дних адм≥н≥стративно-територ≥альних одиниць (јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, област≥, району, м≥ста, району в м≥ст≥).

ѕризначенн¤ на посаду головного арх≥тектора зд≥йснюЇтьс¤ виключно за результатами конкурсу.

¬ конкурс≥ можуть брати участь особи, ¤к≥ мають, ¤к правило, вищу арх≥тектурну осв≥ту та стаж орган≥зац≥йноњ i профес≥йноњ роботи за фахом у сфер≥ м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури не менше 5 рок≥в.

 онкурси на зам≥щенн¤ посади головних арх≥тектор≥в провод¤тьс¤ за участю м≥сцевих орган≥зац≥й Ќац≥ональноњ сп≥лки арх≥тектор≥в ”крањни.

√оловн≥ арх≥тектори (њх заступники) у пор¤дку творчоњ д≥¤льност≥ ¤к автори чи сп≥вавтори можуть брати участь у проектуванн≥ об'Їкт≥в арх≥тектури, передбачених дл¤ буд≥вництва на територ≥њ њх адм≥н≥стративноњ д≥¤льност≥, за умови погодженн¤ арх≥тектурних р≥шень цих об'Їкт≥в з органами м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури вищого р≥вн¤, а також у раз≥ отриманн¤ такого права за результатами арх≥тектурного або м≥стобуд≥вного конкурсу.

—татт¤ 15. јрх≥тектурно-м≥стобуд≥вн≥ ради

ƒл¤ профес≥йного колег≥ального обговоренн¤ м≥стобуд≥вних, арх≥тектурних та ≥нженерних проектних р≥шень об'Їкт≥в арх≥тектури, а також, в раз≥ необх≥дност≥, основних положень арх≥тектурно-планувальних завдань, при м≥сцевих органах м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури створюютьс¤ арх≥тектурно-м≥стобуд≥вн≥ ради, ¤к≥ зд≥йснюють свою д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до типового положенн¤ про них, ¤ке затверджуЇтьс¤ ƒержавним ком≥тетом буд≥вництва, арх≥тектури та житловоњ пол≥тики ”крањни.

—татт¤ 16. “ворч≥ сп≥лки арх≥тектор≥в

¬ ”крањн≥ д≥Ї об'Їднанн¤ профес≥йних арх≥тектор≥в - Ќац≥ональна сп≥лка арх≥тектор≥в ”крањни, а також в≥дпов≥дно до законодавства можуть створюватис¤ ≥ д≥¤ти ≥нш≥ творч≥ сп≥лки арх≥тектор≥в.

ƒ≥¤льн≥сть творчих сп≥лок арх≥тектор≥в зд≥йснюЇтьс¤ на основ≥ њх статут≥в, зареЇстрованих в установленому пор¤дку.

«ƒ≤…—Ќ≈ЌЌя ј–’≤“≈ “”–Ќќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤

—татт¤ 17. Ћ≥цензуванн¤ та профес≥йна атестац≥¤ виконавц≥в роб≥т, пов'¤заних ≥з створенн¤м об'Їкт≥в арх≥тектури

ѕ≥дприЇмницька д≥¤льн≥сть, пов'¤зана ≥з створенн¤м об'Їкт≥в арх≥тектури, п≥дл¤гаЇ л≥цензуванню в≥дпов≥дно до законодавства.

¬иконавц≥ окремих вид≥в роб≥т, пов'¤заних ≥з створенн¤м об'Їкт≥в арх≥тектури, можуть пройти профес≥йну атестац≥ю в пор¤дку, визначеному  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

√ромад¤нам, ¤к≥ пройшли профес≥йну атестац≥ю, видаЇтьс¤ в≥дпов≥дний квал≥ф≥кац≥йний сертиф≥кат, строк д≥њ ¤кого становить п'¤ть рок≥в.

√ромад¤нам, ¤к≥ здобули вищу арх≥тектурну осв≥ту за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем спец≥ал≥ст, маг≥стр та мають стаж роботи за фахом не менше трьох рок≥в, а так само особам, ¤к≥ не мають вищоњ арх≥тектурноњ осв≥ти, стаж роботи ¤ких у сфер≥ м≥стобудуванн¤ та арх≥тектури становить не менше дес¤ти рок≥в, може бути виданий в≥дпов≥дний квал≥ф≥кац≥йний сертиф≥кат арх≥тектора.

¬≥домост≥ про особу, ¤ка отримала в≥дпов≥дний квал≥ф≥кац≥йний сертиф≥кат, внос¤тьс¤ до реЇстру атестованих ос≥б.

ќсоби, ¤к≥ одержали в≥дпов≥дний квал≥ф≥кац≥йний сертиф≥кат, можуть зд≥йснювати окрем≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, пов'¤заноњ ≥з створенн¤м об'Їкт≥в арх≥тектури, без в≥дпов≥дноњ л≥ценз≥њ.

—татт¤ 18. јрх≥тектурно-буд≥вельна атестац≥йна ком≥с≥¤

јтестац≥¤ виконавц≥в роб≥т, пов'¤заних ≥з створенн¤м об'Їкт≥в арх≥тектури, зд≥йснюЇтьс¤ јрх≥тектурно-буд≥вельною атестац≥йною ком≥с≥Їю.

јрх≥тектурно-буд≥вельна атестац≥йна ком≥с≥¤:
- визначаЇ профес≥йну спец≥ал≥зац≥ю, р≥вень квал≥ф≥кац≥њ ≥ знань арх≥тектор≥в та ≥нших ос≥б;
- видаЇ в≥дпов≥дн≥ квал≥ф≥кац≥йн≥ сертиф≥кати, скасовуЇ р≥шенн¤ про њх видачу;
- веде реЇстр атестованих ос≥б;
- затверджуЇ правила профес≥йноњ етики;
- зд≥йснюЇ ≥нш≥ повноваженн¤ в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ про јрх≥тектурно-буд≥вельну атестац≥йну ком≥с≥ю, що затверджуЇтьс¤ ƒержавним ком≥тетом буд≥вництва, арх≥тектури та житловоњ пол≥тики ”крањни за поданн¤м Ќац≥ональноњ сп≥лки арх≥тектор≥в ”крањни.

—татт¤ 19. ѕроектн≥ роботи, виконанн¤ ¤ких не потребуЇ на¤вност≥ в≥дпов≥дного квал≥ф≥кац≥йного сертиф≥ката

¬иконанн¤ проектних роб≥т по створенню об'Їкт≥в арх≥тектури не потребуЇ на¤вност≥ у фах≥вц≥в в≥дпов≥дного квал≥ф≥кац≥йного сертиф≥ката у раз≥:
- зд≥йсненн¤ фах≥вц¤ми проектних роб≥т п≥д кер≥вництвом арх≥тектора чи ≥ншого фах≥вц¤, ¤кий маЇ квал≥ф≥кац≥йний сертиф≥кат на виконанн¤ роб≥т в≥дпов≥дного проф≥лю;
- розробленн¤ проектних матер≥ал≥в, не передбачених дл¤ реал≥зац≥њ (еск≥зн≥, пошуков≥, концептуальн≥ тощо), пропозиц≥й щодо можливост≥ ≥ умов забудови будь-¤коњ земельноњ д≥л¤нки;
- виконанн¤ роб≥т, що пов'¤зан≥ з участю в м≥стобуд≥вних та арх≥тектурних конкурсах, ¤кщо њх умовами не передбачено ≥нше.

—татт¤ 20. «д≥йсненн¤ арх≥тектурноњ д≥¤льност≥ ≥ноземц¤ми та особами без громад¤нства

≤ноземц≥ та особи без громад¤нства, ¤к≥ перебувають в ”крањн≥ на законних п≥дставах, при зд≥йсненн≥ арх≥тектурноњ д≥¤льност≥ користуютьс¤ такими самими правами та несуть так≥ сам≥ обов'¤зки, ¤к ≥ громад¤ни ”крањни, ¤кщо ≥нше не передбачено законами ≥ м≥жнародними договорами ”крањни, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањни.

Ќа територ≥њ ”крањни ≥ноземц≥ та особи без громад¤нства, ¤к≥ не отримали в≥дпов≥дний квал≥ф≥кац≥йний сертиф≥кат або в≥дпов≥дну л≥ценз≥ю, можуть виконувати роботи, визначен≥ статтею 19 цього «акону, та брати участь у розробленн≥ м≥стобуд≥вноњ документац≥њ, зд≥йснювати проектуванн¤ об'Їкт≥в арх≥тектури, розробл¤ти робочу документац≥ю дл¤ буд≥вництва лише на п≥дстав≥ договор≥в з суб'Їктами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ мають л≥ценз≥ю на виконанн¤ в≥дпов≥дних вид≥в проектних роб≥т.

—татт¤ 21. «д≥йсненн¤ арх≥тектурноњ д≥¤льност≥ ф≥зичними та юридичними особами ”крањни на територ≥њ ≥ноземних держав

‘≥зичн≥ та юридичн≥ особи ”крањни зд≥йснюють арх≥тектурну д≥¤льн≥сть на територ≥њ ≥нших держав в≥дпов≥дно до закон≥в та м≥жнародних договор≥в ”крањни, згода на обов'¤зков≥сть ¤ких надана ¬ерховною –адою ”крањни, а так само до законодавства крањни перебуванн¤.

ѕ–ј¬ј ≤ ќЅќ¬'я« » —”Ѕ'™ “≤¬ ј–’≤“≈ “”–Ќќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ ѕ–» —“¬ќ–≈ЌЌ≤ “ј ≈ —ѕЋ”ј“ј÷≤ѓ ќЅ'™ “≤¬ ј–’≤“≈ “”–»

—татт¤ 22. ѕрава арх≥тектора

јрх≥тектор п≥д час проектуванн¤ ≥ буд≥вництва об'Їкт≥в арх≥тектури маЇ право:
- без попереднього дозволу розробл¤ти проектн≥ пропозиц≥њ щодо забудови будь-¤коњ земельноњ д≥л¤нки дл¤ визначенн¤ можливост≥ ≥ умов зд≥йсненн¤ на н≥й буд≥вництва об'Їкта арх≥тектури;
- брати участь у п≥дготовц≥ завданн¤ на проектуванн¤, за дорученн¤м замовника одержувати в установленому пор¤дку арх≥тектурно-планувальне завданн¤ та техн≥чн≥ умови щодо ≥нженерного забезпеченн¤ об'Їкта арх≥тектури, погоджувати проект з п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми, ¤к≥ видали техн≥чн≥ умови;
- в≥льно обирати засоби ≥ способи реал≥зац≥њ арх≥тектурного р≥шенн¤;
- за погодженн¤м ≥з замовником вносити в межах вих≥дних даних на проектуванн¤ зм≥ни до затвердженого проекту;
- за дорученн¤м замовника брати участь у п≥дготовц≥ договор≥в п≥др¤ду, орган≥зац≥њ конкурс≥в (тендер≥в) з визначенн¤ п≥др¤дника на проектуванн¤ та буд≥вництво, бути представником замовника в ≥нших випадках, визначених договором;
- за згодою з замовником залучати на догов≥рн≥й основ≥ до розробленн¤ проекту ≥нших фах≥вц≥в, зд≥йснювати кер≥вництво цими роботами або брати участь у виконанн≥ робочоњ документац≥њ;
- зд≥йснювати експертизу проектноњ документац≥њ зг≥дно ≥з профес≥йною спец≥ал≥зац≥Їю, зазначеною у квал≥ф≥кац≥йному сертиф≥кат≥ арх≥тектора.

—татт¤ 23. ѕрава замовник≥в

«амовники на проектуванн¤ ≥ буд≥вництво об'Їкт≥в арх≥тектури мають право:
- обирати арх≥тектора - розробника проекту та ≥нших виконавц≥в проектних ≥ буд≥вельних роб≥т, ¤кщо ≥нше не передбачено умовами арх≥тектурного чи м≥стобуд≥вного конкурсу (тендеру);
- затверджувати завданн¤ на проектуванн¤, проект, ¤кщо вони не суперечать законодавству, арх≥тектурно-планувальному завданню та техн≥чним умовам щодо ≥нженерного забезпеченн¤ об'Їкта арх≥тектури;
- зд≥йснювати контроль ≥ техн≥чний нагл¤д за додержанн¤м вимог арх≥тектурно-планувального завданн¤, завданн¤ на проектуванн¤ п≥д час проектуванн¤ об'Їкта арх≥тектури, затвердженого проекту п≥д час буд≥вництва.

—татт¤ 24. ѕрава п≥др¤дник≥в

ѕ≥др¤дники на проектуванн¤ ≥ буд≥вництво об'Їкта арх≥тектури мають право:
- обирати на св≥й розсуд технолог≥ю, методи ≥ спос≥б реал≥зац≥њ проекту об'Їкта арх≥тектури в межах державних буд≥вельних стандарт≥в, норм ≥ правил;
- виконувати робочу документац≥ю дл¤ буд≥вництва об'Їкта арх≥тектури в≥дпов≥дно до затвердженого проекту за безпосередньою участю або п≥д контролем арх≥тектора - автора проекту чи без такоњ участ≥ за його письмовою згодою;
- зд≥йснювати ≥нш≥ д≥њ, передбачен≥ договорами (контрактами) п≥др¤ду, у встановленому законодавством пор¤дку.

—татт¤ 25. ѕрава громад¤н та громадських орган≥зац≥й

√ромад¤ни та громадськ≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ не беруть безпосередньоњ участ≥ у створенн≥ об'Їкт≥в арх≥тектури, мають право:
- одержувати в органах влади ≥нформац≥ю щодо п≥дготовки ≥ прийн¤тт¤ р≥шень з плануванн¤, забудови та реконструкц≥њ населених пункт≥в, окремих територ≥й ≥ конкретних об'Їкт≥в арх≥тектури, додержанн¤ при цьому вимог законодавства про збереженн¤ пам'¤ток ≥стор≥њ та культури, довк≥лл¤;
- брати участь в обговоренн≥ арх≥тектурних р≥шень проект≥в у встановленому пор¤дку;
- захищати своњ ≥нтереси п≥д час проектуванн¤ ≥ буд≥вництва нових та експлуатац≥њ ≥снуючих об'Їкт≥в арх≥тектури в≥дпов≥дно до законодавства.

—татт¤ 26. ќбов'¤зки арх≥тектора, ≥нших проектувальник≥в

јрх≥тектор, ≥нш≥ проектувальники, ¤к≥ зд≥йснюють роботи по створенню об'Їкт≥в арх≥тектури, зобов'¤зан≥:
- додержуватис¤ державних стандарт≥в, норм ≥ правил, м≥сцевих правил забудови населених пункт≥в, вимог вих≥дних даних на проектуванн¤;
- не порушувати п≥д час проектуванн¤, орган≥зац≥њ ≥ виконанн¤ буд≥вельних роб≥т законн≥ права та ≥нтереси власник≥в ≥ користувач≥в будинк≥в ≥ споруд, прилеглих до д≥л¤нки забудови;
- не розголошувати без згоди замовника в≥домост≥, ¤к≥ становл¤ть комерц≥йну таЇмницю проекту.

—татт¤ 27. ќбов'¤зки замовник≥в та п≥др¤дник≥в

«амовники та п≥др¤дники п≥д час створенн¤ об'Їкта арх≥тектури зобов'¤зан≥:
- доручати виконанн¤ окремих вид≥в проектних ≥ буд≥вельних роб≥т особам, ¤к≥ мають в≥дпов≥дну л≥ценз≥ю (квал≥ф≥кац≥йний сертиф≥кат);
- обирати виконавц≥в робочоњ документац≥њ дл¤ буд≥вництва з додержанн¤м вимог статт≥ 8 цього «акону;
- забезпечувати буд≥вництво об'Їкт≥в арх≥тектури зг≥дно з робочою документац≥Їю, застосовувати буд≥вельн≥ матер≥али, вироби ≥ конструкц≥њ, ¤к≥ в≥дпов≥дають державним стандартам, нормам ≥ правилам ≥ так≥, що пройшли сертиф≥кац≥ю, ¤кщо вона Ї обов'¤зковою;
- не порушувати п≥д час орган≥зац≥њ ≥ виконанн¤ буд≥вельних роб≥т законн≥ права та ≥нтереси користувач≥в прилеглих земельних д≥л¤нок, власник≥в розташованих на них будинк≥в ≥ споруд, в≥дшкодовувати завдан≥ њм збитки в≥дпов≥дно до закону;
- по≥нформувати у триденний строк м≥сцев≥ органи охорони пам'¤ток ≥стор≥њ та культури про новови¤влен≥ п≥д час буд≥вельних роб≥т об'Їкти, що мають художнЇ, ≥сторичне, етнограф≥чне та наукове значенн¤.

—татт¤ 28. ќбов'¤зки власник≥в та користувач≥в об'Їкт≥в арх≥тектури

¬ласники та користувач≥ об'Їкт≥в арх≥тектури зобов'¤зан≥:
- утримувати в належному стан≥ будинки ≥ споруди, а так само закр≥плен≥ за ними земельн≥ д≥л¤нки, додержуватис¤ п≥д час експлуатац≥њ об'Їкта арх≥тектури вимог, визначених у його арх≥тектурно-техн≥чному паспорт≥, встановлених м≥сцевими правилами забудови населених пункт≥в, а також вимог законодавства;
- отримувати в установленому законодавством пор¤дку дозв≥л на виконанн¤ роб≥т, пов'¤заних ≥з реконструкц≥Їю, реставрац≥Їю чи кап≥тальним ремонтом об'Їкта арх≥тектури;
- погоджувати внесенн¤ зм≥н до об'Їкта арх≥тектури у випадках, передбачених його арх≥тектурно-техн≥чним паспортом.

ј¬“ќ–—№ ≈ ѕ–ј¬ќ Ќј “¬ќ–» ј–’≤“≈ “”–»

—татт¤ 29. ќб'Їкти та суб'Їкти авторського права на твори арх≥тектури

¬≥дносини, що виникають п≥д час створенн¤ ≥ використанн¤ твору арх≥тектури ¤к об'Їкта авторського права, регулюютьс¤ «аконом ”крањни "ѕро авторське право ≥ сум≥жн≥ права" (3792-12), цим «аконом та ≥ншими законами ”крањни.

ќб'Їктами авторського права на твори арх≥тектури Ї арх≥тектурн≥ р≥шенн¤ об'Їкт≥в арх≥тектури чи м≥стобудуванн¤ (твор≥в арх≥тектури) на вс≥х стад≥¤х њх проектуванн¤ ≥ буд≥вництва.

ќсоба (особи), творчою працею ¤коњ (¤ких) створено тв≥р арх≥тектури, а також арх≥тектурн≥ р≥шенн¤ окремих самост≥йних розд≥л≥в проекту (≥нтер'Їри прим≥щень, окрем≥ будинки чи споруди арх≥тектурних комплекс≥в, благоустр≥й територ≥њ тощо), вважаЇтьс¤ автором (сп≥вавторами) твору арх≥тектури або його в≥дпов≥дного розд≥лу.

—п≥вавторами не можуть бути особи, ¤к≥ подають автору твору арх≥тектури техн≥чну, консультац≥йну чи орган≥зац≥йну допомогу, або так≥, що зд≥йснюють орган≥зац≥ю проектуванн¤ ≥ буд≥вництва (реконструкц≥њ, реставрац≥њ, кап≥тального ремонту), контроль за виконанн¤м зазначених роб≥т.

—татт¤ 30. ћайнов≥ права автора твору арх≥тектури

ћайнов≥ права автора твору арх≥тектури, ¤кий виконано на замовленн¤, регулюютьс¤ договором м≥ж автором та замовником проекту об'Їкта арх≥тектури або роботодавцем. ƒогов≥р м≥ж автором та замовником проекту або роботодавцем повинен м≥стити передбачен≥ «аконом ”крањни "ѕро авторське право ≥ сум≥жн≥ права" положенн¤ щодо регулюванн¤ майнових в≥дносин у використанн≥ твор≥в арх≥тектури.

јвтор проекту твору арх≥тектури маЇ виключне право на участь у подальш≥й його реал≥зац≥њ, ¤кщо ≥нше не передбачено умовами договору ≥з замовником або роботодавцем, а також на внесенн¤ зм≥н до незавершеного буд≥вництвом чи збудованого об'Їкта арх≥тектури у раз≥ зм≥ни його функц≥онального призначенн¤ чи реконструкц≥њ.

¬икористанн¤ проекту об'Їкта арх≥тектури дл¤ реал≥зац≥њ допускаЇтьс¤ т≥льки одноразово, ¤кщо ≥нше не обумовлено договором, зг≥дно з ¤ким створено проект. ѕовторне застосуванн¤ такого проекту ≥ розробленоњ на його основ≥ робочоњ документац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ виключно за згодою автора з виплатою йому або його правонаступникам авторськоњ винагороди.

јвтор твору арх≥тектури маЇ право на одержанн¤ у встановленому законом пор¤дку авторськоњ винагороди за його створенн¤ ≥ використанн¤.

ћайнов≥ права автора або його правонаступника щодо проекту ≥ збудованого об'Їкта арх≥тектури збер≥гаютьс¤ незалежно в≥д зм≥ни власника або користувача цього об'Їкта.

—татт¤ 31. ќсобист≥ (немайнов≥) права автора твору арх≥тектури

јвтору твору арх≥тектури, кр≥м особистих (немайнових) прав, визначених «аконом ”крањни "ѕро авторське право ≥ сум≥жн≥ права", належать особист≥ (немайнов≥) права щодо:
- безперешкодного фотографуванн¤, в≥деозйомки власного твору арх≥тектури, кр≥м випадк≥в, визначених актами законодавства;
- зазначенн¤ на збудованому об'Їкт≥ арх≥тектури власного ≥мен≥ (≥мен сп≥вавтор≥в).

ќсобист≥ (немайнов≥) права на тв≥р арх≥тектури належать його автору незалежно в≥д умов трудового договору м≥ж автором та замовником проекту або роботодавцем.

¬≤ƒѕќ¬≤ƒјЋ№Ќ≤—“№ «ј ѕќ–”Ў≈ЌЌя «ј ќЌќƒј¬—“¬ј ѕ–ќ ј–’≤“≈ “”–Ќ” ƒ≤яЋ№Ќ≤—“№

—татт¤ 32. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ законодавства про арх≥тектурну д≥¤льн≥сть

ѕорушенн¤ законодавства про арх≥тектурну д≥¤льн≥сть т¤гне за собою дисципл≥нарну, адм≥н≥стративну, цив≥льно-правову або крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з законами ”крањни.

—татт¤ 33. ¬ир≥шенн¤ спор≥в, що виникають у процес≥ зд≥йсненн¤ арх≥тектурноњ д≥¤льност≥

—пори, що виникають у процес≥ зд≥йсненн¤ арх≥тектурноњ д≥¤льност≥, в тому числ≥ за участю ≥ноземних юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, вир≥шуютьс¤ у встановленому законом пор¤дку.

ѕ–» ≤Ќ÷≈¬≤ ѕќЋќ∆≈ЌЌя

1. ÷ей «акон набираЇ чинност≥ з дн¤ його опубл≥куванн¤, кр≥м:
- частин першоњ, другоњ ≥ четвертоњ статт≥ 7, ¤к≥ набирають чинност≥ через два роки п≥сл¤ створенн¤ передбаченоњ у статт≥ 18 цього «акону јрх≥тектурно-буд≥вельноњ атестац≥йноњ ком≥с≥њ та введенн¤ в д≥ю пор¤дку проведенн¤ профес≥йноњ атестац≥њ в арх≥тектурн≥й д≥¤льност≥ (частина друга статт≥ 17);
- частини першоњ статт≥ 12, ¤ка набираЇ чинност≥ з 1 с≥чн¤ 2000 року.

2. ƒо приведенн¤ закон≥в ”крањни та ≥нших нормативно-правових акт≥в у в≥дпов≥дн≥сть ≥з «аконом ”крањни "ѕро арх≥тектурну д≥¤льн≥сть" вони застосовуютьс¤ у частин≥, що не суперечить цьому «акону.

3.  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни у трим≥с¤чний строк з дн¤ опубл≥куванн¤ «акону ”крањни "ѕро арх≥тектурну д≥¤льн≥сть":
- подати на розгл¤д ¬ерховноњ –ади ”крањни пропозиц≥њ щодо приведенн¤ закон≥в ”крањни у в≥дпов≥дн≥сть ≥з «аконом ”крањни "ѕро арх≥тектурну д≥¤льн≥сть";
- в≥дпов≥дно до своЇњ компетенц≥њ забезпечити прийн¤тт¤ нормативно-правових акт≥в, передбачених цим «аконом;
- привести своњ нормативно-правов≥ акти у в≥дпов≥дн≥сть ≥з цим «аконом;
- забезпечити перегл¤д ≥ скасуванн¤ м≥н≥стерствами та ≥ншими центральними органами виконавчоњ влади ”крањни њх нормативно-правових акт≥в, що суперечать цьому «акону.

є 687-XIV