Історія костелу св. Миколая

Думка про спорудження у Києві нового римо-католицького костелу виникла тоді, коли єдиний на той час у Києві Олександрівський костел вже не міг задовольнити потреби всіх римо-католиків м. Києва (за преписом 1897 р. чисельність римо-католиків становила 13,7 % від усього населення м. Києва).

Для будівництва нового костелу була виділена садиба по вул. В. Васильківській, 75. У 1897 р. відбувся конкурс на проект римо-катольцького костелу св. Миколая у Києві. Всі запропоновані проекти передбачали готичний стиль споруди. Переміг у конкурсі проект цивільного інженера С. І. Воловського, який на той час ще навчався на останньому курсі інституту. Беручи до уваги очевидну відсутність практичного досвіду у молодого інженера С. І. Воловського, було вирішено доручити робоче проектування, керівництво і нагляд за веденням будівництва костелу вже добре відомому архітекторові В. В. Городецькому.

У січні 1898 р. був наданий дозвіл царя на спорудження у Києві нового костелу. 8 сепрня 1899 р. було закладено перший камінь нового римо-католицького костелу св. Миколая – другого костелу у Києві.

Костел як складна споруда зводився 10 років з 1899 по 1909 р. на пожертви приватних осіб. Загальна висота споруди – 55 метрів. 6 грудня 1909 р. вібулося врочисте освячення нового храму. Сучасники пишалися, що новий київський костел має “…фасад, витриманий суворо в готичному стилі, прикрашений двома великими і одною маленькою вежами і багатою скульптурою, нагадуючи за зовнішнім виглядом знамениту “Votiv Kirche” у Відні”.

Із встановленням у Києві радянської влади храм було закрито, приміщення використовувалося для різних господарських потреб – спочатку як склад, а пізніше як архів. Будівля костелу зазнала значних пошкоджень під час Другої світової війни. Вежі костелу протягом певного часу використовували для навішування радіоантен. Лише у 1970-х рр., зважаючи на численні сміливі нарікання громадськості, антени було знято, а костел поставлено на довгострокову реставрацію. 13 лютого 1978 р. будівля костелу була передана Республіканському будинку органної і камерної музики. Чеська фірма “Рігер-Клосс” спеціально для залу побудувала великий концертний 55-реєстровий орган, який установили у вівтарній частині. Перший концертний сезон розпочався 8 лютого 1981 р. На початку 80-х рр. під костелом була прокладена лінія метро. Із здобуттям Україною незалежності у костелі поновилися й відправи. У 1992 р., костел св. Миколая був освячений повторно. В 1998 р. Будинок органної і камерної музики отримав статус Національного.

Зараз костел св. Миколая у риштованні, хоча його реконструкцію передбачалося здійснити ще у минулому році: президент України підписав Доручення від 11.12.2002 р. № 1-1/1578, пункт 2 якого свідчить: “Забезпечити здійснення капітального ремонту і реставрації Національного будинку органної та камерної музики України … Термін – 2003 рік”.

Власником будівлі костелу св. Миколая являється Київська міська адміністрація. Як пам’ятка історії та архітектури національного значення за охоронним номером № 902/1 будівля костелу має охоронну зону на відстані 50 м від стін.