–озмањтт¤ св≥ту тварин певноњ територ≥њ зараз напр¤му залежить в≥д р≥вн¤ антропогенного пресу на нењ. “ак ¤к острови ћуромець та “рухан≥в вже тривалий час використовуютьс¤ ¤к рекреац≥йна зона великого м≥ста, то св≥т тварин збер≥гс¤ тут лише на малодос¤жних та р≥дков≥дв≥дуваних д≥л¤нках. «окрема через в≥ддален≥сть в≥д житлових квартал≥в та в≥дсутн≥сть мост≥в майже не в≥дв≥дуЇтьс¤ п≥вн≥чна частина острова ћуромець. ¬ ц≥й м≥сцин≥ починаючи в≥д гирла протоки Ѕобровн¤ ≥ до м≥ськоњ меж≥ прост¤гаЇтьс¤ утворений у 1999 роц≥ заказник урочище Ѕобровн¤. ¬иключну ц≥нн≥сть цього урочища зумовлено його ун≥кальним тваринним св≥том. “ак тут зустр≥чаЇтьс¤ два види савц≥в занесених до „ервоноњ книги ”крањни: горностай та р≥чкова видра. «аплавн≥ екосистеми слугують дом≥вкою енотовидному собац≥ завезеному з ƒалекого —ходу. ÷¤ тварина добре прижилас¤ на теренах нашоњ крањни, зокрема у заплав≥ ƒн≥пра. ј назву урочища повТ¤зано з ≥снуванн¤м в тутешн≥х м≥сц¤х колон≥њ бобр≥в. ÷ей найб≥льший наш гризун влаштовуЇ велик≥ поселенн¤, оселюючись у норах ¤к≥ мають вих≥д безпосередньо у воду. Ѕобер Ц тварина н≥чна тож побачити його р≥дко коли вдаЇтьс¤, а от сл≥ди його д≥¤льност≥ побачити легко. ÷е повален≥ чи п≥дгризен≥ дерева, гребл≥ тощо. ѕод≥бний до бобра спос≥б житт¤ веде завезений з ѕ≥вн≥чноњ јмерики водний гризун ондатра. ¬≥н добре приживс¤ на дн≥провських островах, але пост≥йно винищуЇтьс¤ заради свого густого хутра. « великих савц≥в мусимо згадати також лисицю, усюдисущого зайц¤ с≥рого, чорного тхора та камТ¤ну куницю або б≥лодушку. —притним хижаком ви¤вилас¤ завезена з ѕ≥вн≥чноњ јмерики через своЇ ц≥нне хутро американська норка. ÷¤ тварина, що ви¤вилас¤ сильн≥шою ≥ б≥льш пристосованою до впливу людини, майже повн≥стю витиснила на теренах ”крањни аборигенну норку Ївропейську. ѕор¤д з норкою на остров≥ можна зустр≥ти ≥ найменшого у св≥т≥ зв≥ра з родини хижих Ц ласку. ћаючи тоненьке т≥ло, цей невгмовний хижак пересл≥дуЇ мишовидних гризун≥в, винищуючи њх нав≥ть у њх власних кублах. Ќедарма в давньому –им≥ ласок та горностањв тримали в домах дл¤ боротьби з гризунами. «аплавн≥ л≥си дають прих≥сток багатьом видам птах≥в. ќкр≥м р≥зномањтт¤ горобиних тут на гн≥здуванн≥ в≥дм≥чен≥ чеглок, борив≥тер звичайний, шул≥ка чорний. “ут також поширен≥ сови вухата та с≥ра. ¬зимку тут можна зустр≥ти також сову болот¤ну. ј в дуплах старих дерев оселюЇтьс¤ дек≥лька вид≥в кажан≥в, серед них ≥ занесен≥ до „ервоноњ книги. Ќа думку орн≥толог≥в саме ц¤ територ≥¤ становить виключне значенн¤ дл¤ збереженн¤ ≥ в≥дтворенн¤ ц≥нного мисливського птаха Ц кур≥пки с≥роњ. Ѕогатство др≥бних птах≥в приваблюЇ на полюванн¤ великих хижак≥в: великого та малого ¤струб≥в, канюка звичайного та зимн¤ка. —аме тут нер≥дко можна побачити ≥ найб≥льшого нашого орла Ц орлана б≥лохвоста або ¤к його ще звуть с≥руватн¤. “≥льки на територ≥њ заказника мешкаЇ пТ¤ть вид≥в плазун≥в, серед них ≥ занесена до ћ≥жнародноњ „ервоноњ книги болот¤на черепаха. ‘ауна амф≥б≥й включаЇ 10 вид≥в. ѕо берегам численних водойм заказника все ще можна побачити найб≥льшу нашу бабку Ц дозорц¤-≥мператора. ÷ю р≥дк≥сну комаху занесено до „ервоноњ книги.  р≥м того тут зустр≥чаютьс¤ також червонокнижн≥ стр≥чкарка червона та джм≥ль ¤скравий. ј на п≥вн≥ч в≥д кордону м≥ста аж до гирла ƒесни прост¤гаютьс¤ суц≥льн≥ заплавн≥ луки, що перемежовуютьс¤ з водоймами. ÷≥ земл≥ в≥днесено до земель ƒержрезерву, тож призначен≥ дл¤ запов≥данн¤. «ауважимо, що в водах гирла ƒесни ≥ прилегл≥й акватор≥њ все ще зустр≥чаЇтьс¤ червонокнижна стерл¤дь Ц Їдина сутопр≥сноводна осетрова риба.

« просуванн¤м на п≥вдень в≥д Ѕобровн≥ в урочище „орторий та розташований тут парк ƒружби Ќарод≥в фаун≥стичне р≥зноман≥тт¤ р≥зко падаЇ. ƒосить часто в≥дв≥дуЇтьс¤ населенн¤м ≥ розташований за периш≥йком остр≥в “рухан≥в. јле нав≥ть тут збереглис¤ два осередки фаун≥стичного розмањтт¤. ќдин з них знаходитьс¤ навколо озера ЅабТЇ та п≥вн≥чн≥ше його. ≤ншим фрагментом дикоњ природи острова Ї великий масив заплавного л≥су вздовж сх≥дного берегу ћатв≥њвськоњ затоки. Ќа нашу думку йому дуже п≥дходить назва п≥востр≥в Ћ≥совий. —аме на цих клаптиках, що р≥дко в≥дв≥дуютьс¤ внасл≥док своЇњ в≥ддаленост≥ в≥д автомоб≥льних дор≥г та ѕ≥шох≥дного мосту, усе ще зустр≥чаютьс¤ багато тварин серед ¤ких низка р≥дк≥сних. “ак б≥л¤ ЅабТЇго ≥нколи ще можна побачити с≥руватн¤, а на Ћ≥сному р≥дко, але ще зустр≥чаЇтьс¤ б≥лоспиний д¤тел. Ќа високотравних вологих луках зах≥дн≥ше ЅабТЇго ще збер≥гс¤ ц≥лий комплекс р≥дк≥сних комах. “ут зустр≥чаютьс¤ молочайний бражник, подал≥р≥й, махаон, пол≥ксена. —тар≥ плакуч≥ верби слугують дом≥вкою дл¤ таких червонокнижних комах, ¤к стр≥чкарка блакитна, вусач мускусний, копр м≥с¤чний. “ут також зустр≥чаютьс¤ дровос≥ки та жук-носор≥г. јле такого фаун≥стичного розмањтт¤ ¤к в урочищ≥ Ѕобровн¤ тут вже не зустр≥неш. “ак колись на озер≥ ЅабТЇ знаходилас¤ колон≥¤ бобр≥в. јле червонокнижний горностай, американська норка, б≥лодушка та чорний тх≥р все ще м≥цно тримаютьс¤ в обох вказаних районах. ¬осени вказан≥ острови та прилегла до них акватор≥¤ ƒн≥пра стають м≥сцем в≥дпочинку птах≥в. ўо прол≥тають на п≥вдень. —аме п≥д час ос≥ннього прольоту тут трапл¤ютьс¤ червонокнижн≥ качки: гоголь та чубата чернь. «устр≥чаютьс¤ також чорновола та значно р≥дше червоновола гагари, великий, малий крохал≥ та луток, що ≥нколи залишаютьс¤ тут зимувати.

“рухан≥в Ц ћуромець Ї наступне:

1. «аборона розчищенн¤ л≥су, вивезенн¤ старих трухл¤вих колод, валежнику, Усан≥тарнихФ рубок дерев, заход≥в з Уокультуренн¤Ф на вказаних д≥л¤нках. «береженн¤ старих, засихаючих, дуплистих та загиблих дерев, що дають притулок р≥зним видам комах, птах≥в та савц≥в, включаючи р≥дк≥сних та зникаючих.

2. «береженн¤ перезволожених, зарослих низинок ≥ бол≥т, що Ї визначальними дл¤ ≥снуванн¤ ц≥лого комплексу навколоводних вид≥в тварин.

3. «аборона будь-¤ких заход≥в з регулюванн¤ водоток≥в, мел≥орац≥њ та ≥нших, що можуть призвести до зм≥н водного режиму водойм острова.

4. «береженн¤ залишк≥в дикоњ природи острова “рухан≥в шл¤хом створенн¤ заказник≥в в околиц¤х озера ЅабТЇ та на п≥востров≥ Ћ≥совому.