Інформаційна листівка підготовлена небайдужими громадянами, які знають ціну природним і історичним пам’яткам столиці України і вірять, що громадськість здатна не припустити їх знищення.

 

Під загрозу знищення поставлено столичну обсерваторію!!!

 

                І

 

Із появою кожного нового будинку у Києві лишається все менше місця, на якому можна було б звести ще щось...

                Цього разу містобудівники зазіхнули на територію астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. При чому головним винуватцем цієї загрози став... сам ректор університету.

               

У ЧОМУ ПРОБЛЕМА? ЩО НЕ ЯСНО?

                Обсерваторія має понад 160 років історії. Та ось мірний плин історії порушила будівельна кампанія „ТММ”, яка поклала око не лише на прилеглий до обсерваторії парк, площею всього-то два з лишком гектари, а і на саму обсерваторію. Фактично, за проектом „ТММ”, від обсерваторії має залишитись лишень головний корпус, а решту території, разом із будівлями замінять три дванадцятиповерхових будинки, поєднані у єдиний, ультрасучасний житловий комплекс. І все це... з ласки ректора університету... Віктора Скопенка.

                У кінці березня, під час зустрічі ректора із членами вченої ради обсерваторії було видане розпорядження про створення спеціальної комісії, яка покликана проаналізувати діяльність цієї установи... наполягали на необхідності „реконструкції”. Заплановане знищення обсерваторії коректно назвали „реконструкцією-перенесенням”. 

                Знаючи, як вирішуються справи у питаннях київських новобудов, вчені вже зараз б’ють на сполох, побоюючись, що долю їхньої установи вирішать, не питаючись думки професорсько-викладацького складу. Цілком імовірно, що не лише буде поставлено хрест на усіх дослідженнях, які проводить обсерваторія, а і взагалі її можуть розформувати, як установу... якій і так вже більше 160 років...ЧИ НЕ ЗАБАГАТО?

                До обсерваторії вже неодноразово навідувались працівники комунального підприємства по утриманню зелених насаджень... прагнучи „попрацювати на славу” із пилками на території зеленої зони обсерваторії. Але, на щастя, завзяті астрономи вчинили опір і відстояли свій парк.. хоч на це і було виділено аж 120 000 грн. Цікаво, на що саме?

                На це питання і на інші питання про очевидну незаконність запланованих дій ні від Адміністрації Президента ні від самого ректора університету захисники обсерваторії конструктивної відповіді не отримали.

Про скандал навколо обсерваторії говорять по всьому світу. Свій протест щодо незаконної забудови історичної території обсерваторії висловили  працівники  Пулковської обсерваторії (Москва), університету Падуб, Парми (Італія), Оулу (Фінляндія), Рейнського державного університету (США), українського Інституту ядерних досліджень та німецькі астрономи Баварського інституту.

На підтримку астрономів виступили і екологічні організації, небайдужі до зелених зон і пам’яток історії, що разом формують історичний ландшафт міста.

Між усім, центральний корпус обсерваторії є пам’яткою архітектури і науки загальнодержавного значення. Він має законодавчо гарантовану охоронну зону у 50 метрів, яка, втім, займає майже всю площу прилеглої до обсерваторії зеленої зони (а де ж будувати, в охоронній зоні?).На стороні працівників обсерваторії і головний архітектор Києва Василь Присяжнюк, який вважає, що знесення і перенесення корпусів обсерваторії не можна припустити. 

 

                ПРО САМУ ОБСЕРВАТОРІЮ

                Київська астрономічна школа славиться  на весь світ теоретичними розробками  професора Сергія Всісвятського, який довів існування кілець не лише у Сатурна, а і у інших великих планет. У березні цього року Європейське космічне агентство направило дослідницький апарат  „Розетта” до комети, яку відкрив професор київської обсерваторії Клим Чурюмов. Працівники обсерваторії є активними учасниками міжнародних наукових проектів: вивчають проблеми астероїдно-космічної небезпеки, за рішенням Міжнародного астрономічного союзу створюють каталоги яскравих зірок, займаються дослідженнями сонячної активності та структури Всесвіту.

                Водночас українські вчені постійно роблять необхідні для Києва корисні дослідження: щодня визначають радіаційний фон і загазованість столиці.

Тут вивчають астрономію студенти не лише з Києва, а і з Вінниці, Одеси, Миколаєва. Нерідко приходять шкільні екскурсії.

 

                ТРОХИ ІСТОРІЇ

                На своєму місці обсерваторія стоїть ось уже 166 років. Її за проектом славетного Вікентія Беретті побудував у 1841-1845 роках його син, визначний київський архітектор Олександр Беретті. Із самого початку обсерваторія мала бути розміщена на центральному корпусі університету. До речі, у 1945 році Микита Сергійович Хрущов підписував заборону будувати будь-що на території без погодження керівництва обсерваторії.

                Під час другої світової війни навіть німецькі загарбники не посміли знищити обсерваторію, об’єктивно оцінюючи, який багаж знань вона містить.

                За твердженням істориків, гору, на якій розташовано обсерваторію (а вона, втім, всього на 15 метрів нижча за абсолютний максимум Києва) пов’язують із топонімом „Олегові могила”. Є гіпотеза, що круча насипна а не природна і є тією самою Щекавицею, на якій було поховано князя Олега. Між усім, у рік смерті Олега над Землею пролітали аж дві хвостаті комети. Одна з них – комета Галлея. Мабуть смерть князя пов’язували саме із кометами, які, які інші помітні астрономічні явища, вважались передвісниками лиха, смерті, пошесті. Обсерваторна гора, у зв’язку із цим, може претендувати на  занесення її у список культурної спадщини ЮНЕСКО. Під час будівництва, ще 166 тому справді було знайдено поховання невідомого князя. Проте спеціальні археологічні дослідження не проводились.

 

                ПРИРОДНА ЦІННІСТЬ

Окрім історичної і наукової цінності, не можна не казати і про цінність природну. Ділянка зеленої зони, прилегла до обсерваторії, являє собою ділянку природного широколистяного лісового масиву, на території якого зростають три види рослин, занесених до Червоної книги України (черемша, підсніжник білосніжний, шафран Гейфелів) і проліска дволиста, занесена до Європейського червоного списку а також ряд тварин, що охороняються Бернською конвенцією (сіра сова, дятел сивий, чотири види кажанів, ящірка прудка, мідиці та інші). Цей аспект не був врахований при розробці проекту і досі ігнорується розробниками і ректором КНУ.

 

ПОРУГА НАД НАУКОЮ? (ТО І ЩО?)

                Як оптимальний альтернативний варіант (окрім переселення на нову територію, до НВЦ) для обсерваторії, астрономам запропонували перенести їх установу... на верхні поверхи новозбудованих будинків!!!

По перше, про це мови бути не може, оскільки, для нормального функціонування астрономічних приладів, у радіусі майже 50 метрів навколо них не повинно бути обігрівальних приладів. Павільйони із астрономічною оптикою ніколи не обігріваються. Турбулентні потоки від нагрітого повітря дуже негативно впливають на точність оптичних приладів. Що вже казати про сотні квартир, тепло від яких прямуватиме вгору, прямісінько до астрономів-карлсонів. Смішно? Здається ні.                 Якщо певні адміністративні (ганьба, якщо і наукові теж) структури, не розуміючи серйозності проблеми вважають, що зроблять краще, то це зовсім не так. А якщо вважають, що дослідження зірок, це романтика, тому йому місце поближче до самих зірок, то це твердження має місце  лише у випадках на зразок „Ночью с гитарой забрался на крышу: к небу не ближе, но всё таки выше”.

                По-друге, зараз обладнання обсерваторії міцно закріплено у фундаменті павільйонів, що і забезпечує точність його роботи. Проте його перенесення, не говорячи вже про амплітуду коливань і вібрації верхніх поверхів висотних будинків, остаточно зведе нанівець усі дослідження працівників обсерваторії. А таких між усім, більше шістдесяти чоловік, багато з яких усе своє життя присвятили роботі у обсерваторії.  Серед них 5 докторів і 18 кандидатів фізико-математичних наук. Між усім у світі немає жодної наукової обсерваторії, яка б розташовувалась на даху житлового будинку.

По-третє, обсерваторія знаходиться на горі, до того ж, у місці, де зовсім небагато автотранспорту. Усі вихлопні гази, що можуть заважати роботі, лишаються внизу гори. А у разі перенесення обладнання на територію НВЦ (пр. Глушкова) ті ж вихлопні гази стануть на заваді дослідженням, оскільки запропонована ділянка розташована на рівнинному місці і знаходиться поряд із початком одеської траси – головної транспортної артерії Києва на півдні.

По-чертверте. Основний аргумент необхідності фінансування з боку „ТММ” – коншти... ті самі кошти, яких начеб то не вистачає університету для реконструкції території своїми силами... проте достатньо поглянути на обсяги реконструкції головного корпусу університету, деяких інших корпусів, бурхливе будівництво нового географічного факультету... годі і уявити, які кошти обертаються у цих роботах. Хіба обійдеться у стільки ремонт кількох старих будинків на території обсерваторії?

               

ОБЕРЕЖНО: БЛЕФ!

Директором будівельної кампанії „ТММ”, силами якої заплановане знищення обсерваторії, була зроблена заява про те, що договір із університетом вже заключено і у разі його розірвання, університет змушений буде платити „неустойку”.        А як же рішення містобудівної ради? А державна експертиза? Поки що, у відповідь на такі заявки замість „неустойки” можна сміливо звертатись до суду.

 

ТИ НЕ ОДИН... 1+1

                Зовсім поряд із парковою частиною території обсерваторії розташований Павловський сквер, або, як його називають – сад. На його територію претендує кампанія „Авіакомпанія „Віта”, вісімнадцятипроверховий будинок якої дещо не вміщується між існуючими будинками, де він має бути за проектом... тому „трохи наповзає”  на територію обсерваторного парку. „Та то так, помилка у макеті... насправді у проекті все не так” – кажуть розробники будинку.

Для цього проекту, не зважаючи на те, що він був ще остаточно не погоджений, вже знесено близько півсотні дерев. Зовсім поряд, у садибі Орловського розташовано санаторій, у якому лікуються  діти із нервовими розладами. Будівництво гримітиме безпосередньо у 15 метрах від нього!!! Проте проектувальники кажуть, що 15 метрів насправді лише до не лікувальних корпусів, а до тих, де знаходяться хворі діти значно більше, що дозволено чинним законодавством.

 

Щоб залучитися до кампанії порятунку обсерваторії, кожен киянин може зробити наступні кроки:1.надіслати на адресу Київської міської державної адміністрації листи і факси протесту. Адреса КМДА: Вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044. Факс: 226-22-30;Періодично телефонувати до КМДА (221-24-50) і дізнаватися про стан справ стосовно реконструкціїобсерваторії;Збирати підписи протесту проти реконструкції і надсилати їх до КМДА.

Свої питання стосовно охорони київської обсерваторії на електронну адресу lykaz@observ.univ.kiev.ua, та Lynxlynx@ukr.net