ѕро необх≥дн≥сть збереженн¤ екосистем дн≥провських остров≥в у звТ¤зку з планом реконструкц≥њ “руханового острова

(ќновлена ¬ерс≥¤ 4, станом на 16.01.04)

јрх≥тектурним управл≥нн¤м У ињвгенпланФ за дорученн¤м  ињвськоњ м≥ськоњ держадм≥н≥страц≥њ розроблено проект реконструкц≥њ острова “рухан≥в. ≤снуЇ ¬ј–≤јЌ“ 1 ≥ ¬ј–≤јЌ“ 2 реконструкц≥њ. «г≥дно з ¬ј–≤јЌ“ќћ 1 реконструкц≥¤ острова передбачаЇ майже повне господарське освоЇнн¤ його територ≥њ, знищенн¤ природноњ рослинност≥, ірунтового покриву ≥ нав≥ть береговоњ л≥н≥њ. ѕлануЇтьс¤ ≥ буд≥вництво бетонноњ набережноњ на значн≥й частин≥ прот¤жност≥ берег≥в. Ќа берегах озер системи Ѕабиного плануЇтьс¤ розм≥стити аквакомплекс та ц≥лий р¤д ≥нших обЇкт≥в, таких ¤к п≥дприЇмство звТ¤зку, адм≥н≥стративно-побутовий комплекс та ≥нше (магазини, ресторани, кафе), що несум≥сно ≥з збереженн¤м њх флористичного та фаун≥стичного розмањтт¤. Ќа берегах ћатв≥њвськоњ затоки, одним з ¤ких Ї власне п≥востр≥в Ћ≥совий, плануЇтьс¤ розташувати водно-спортивний клуб, прокатну базу, ресторани, кафе, казино, причал дл¤ сто¤нки в≥трильних суден. «розум≥ло, що так≥ заходи аж н≥¤к не можуть бути поЇднан≥ ≥з збереженн¤м вказаних ун≥кальних природних комплекс≥в. ћетою ¬ј–≤јЌ“” 1 Ї перетворенн¤ острову на нову ел≥тну зону в≥дпочинку. Ќа думку широких верств ки¤н, ≥ в першу чергу кињвських еколог≥чних орган≥зац≥й, така реконструкц≥¤ зовс≥м не враховуЇ ≥нтерес≥в збереженн¤ останн≥х куточк≥в дикоњ природи, що ще збер≥глис¤ на остров≥.

«г≥дно ж з ¬ј–≤јЌ“ќћ 2, “рухан≥в остр≥в маЇ бути перетворено на великий парковий комплекс, ¤кий одночасно збер≥гаЇ значн≥ площ≥ незм≥неними ≥ перетворюЇ њх на парковий комплекс. «г≥дно з ним, значних буд≥вельних роб≥т, ¤к≥ б нанесли велику шкоду тамтешн≥м екосистемам на територ≥њ острова не заплановано. “акож ¬ј–≤јЌ“ 2 практично не передбачаЇ по¤ви на остров≥ ел≥тних рекреац≥йних заклад≥в, недоступних ДсередньомуФ ки¤нину. “аким чином ¬ј–≤јЌ“ 2 Ї значно гуманн≥шим дл¤ природи, дешевшим та прост≥шим у реал≥зац≥њ ≥ таким, що дозвол¤Ї зберегти природн≥ екосистеми “руханова острова. ѕроте  ињвська м≥ська влада вважаЇ пр≥оритетним ¬ј–≤јЌ“ 1, ¤кий фактично несе тотальне знищенн¤ територ≥й острова (передбачено вирубка дерев ≥ чагарник≥в на територ≥њ 403,8 га з 452 на¤вних на остров≥), ≥ вимагаЇ б≥льше кошт≥в дл¤ реал≥зац≥њ. —аме на нього заплановано вид≥лити 998 м≥льйон≥в гривень. Ќа останн≥й буд≥вельн≥й нарад≥ у  ћƒј 10.12.03 за основу розвитку рекреац≥йних комплекс≥в на “рухановому остров≥ чомусь було прийн¤то вар≥ант є1 плану реконструкц≥њ. ¬иход¤чи з ≥нтерес≥в збереженн¤ природи острова, сл≥д вимагати прийн¤тт¤ за основу значно еколог≥чно гуманн≥шого вар≥анту є2 реконструкц≥њ. –озпочато буд≥вництво ѕод≥льського мосту, а отже пот≥к в≥дпочиваючих на остров≥ р≥зко зб≥льшитьс¤

” м≥ст≥ лишаЇтьс¤ зовс≥м небагато м≥сць, де б ще збер≥гались вр≥вноважен≥ стол≥тт¤ми природн≥ екосистеми, щоб так легковажно знищити одне з них. ѕередус≥м мова йде про ун≥кальн≥ природн≥ урочища Уќзеро ЅабТЇФ та Уѕ≥востр≥в Ћ≥совийФ. —аме тут все ще знаход¤ть притулок 2 види тварин з м≥жнародноњ „ервоноњ книги (серед ¤ких зокрема найб≥льший орел ™вропи Ц орлан-б≥лохв≥ст), 1 вид рослин та 5 вид≥в тварин занесених до ™вропейського „ервоного списку, 4 рослини (включаючи два види орх≥дей та ун≥кальну водну комахоњдну рослину альдрованду) та 10 вид≥в тварин з „ервоноњ книги ”крањни (горностай, видра, н≥чниц¤ ставкова, р≥дк≥сн≥ метелики та ≥нш≥), 1 вид рослин та 40 вид≥в тварин з додатк≥в до Ѕернськоњ конвенц≥њ, 6 вид≥в рослин, що охорон¤ютьс¤ постановою  ињвради в≥д 2000 р. в межах м≥ста, 4 р≥дк≥сних формац≥њ з «еленоњ книги ”крањни. (’оча, зг≥дно р≥шенн¤ ћѕ Ђ≈коландї лаборатор≥њ ландшафтноњ еколог≥њ географ≥чного факультету  Ќ” ≥м. “араса Ўевченка /кер≥вник теми ƒмитрук ќ.ё./, ¤ке додаЇтьс¤ до проекту реконструкц≥њ, на остров≥ в≥дсутн≥ р≥дк≥сн≥, рел≥ктов≥ та ендем≥чн≥ види судинних рослин. –еальна ситуац≥¤ ≥з на¤вними на остров≥ р≥дк≥сними б≥олог≥чними обТЇктами висв≥тлена вище.) ƒл¤ збереженн¤ б≥олог≥чного розмањтт¤ дн≥провських остров≥в дл¤ майбутн≥х покол≥нь, необх≥дне обрати за основу ¬ј–≤јЌ“ 2 проекту реконструкц≥њ “руханова острова ≥з подальшим внесенн¤м до нього поправок ≥ коректив, а також запов≥данн¤ вказаних вище урочищ. ѕри цьому детальний план реконструкц≥њ маЇ бути погоджений з ¬ищою громадською колег≥Їю з проблем забудови та збереженн¤ ≥сторичного середовища м≥ста  иЇва, проф≥льними ≥нститутами академ≥њ наук ”крањни, громадськими еколог≥чними орган≥зац≥¤ми м≥ста.

—аме ц≥ збережен≥ екосистеми, ¤к ≥ ц≥лий р¤д под≥бних до них, зокрема в п≥вн≥чних частинах остров≥в ћуромець та ƒолобецький, в урочищ≥ √орбачиха, мають отримати охоронний статус в рамках рег≥онального ландшафтного парку Ђƒн≥провськ≥ островиї. ѕочаток такому парку вже покладено створенн¤м заказник≥в на островах ћуромець, ∆ук≥в, ќльгин та  озачий. √ромадськ≥сть маЇ право впевнитис¤, що план реконструкц≥њ “руханового острова та побудови ѕод≥льського моста не зачепить ун≥кальн≥ екосистеми остров≥в “рухан≥в, ƒолобецький та урочища √орбачиха, ¤к≥ в майбутньому стануть ¤дром нового комплексного запов≥дного обТЇкту в центр≥  иЇва. ƒн≥провськ≥ острови в межах  иЇва лежать на територ≥њ одн≥Їњ з небагатьох д≥л¤нок природного русла ƒн≥пра. јктуальн≥сть створенн¤ такого запов≥дного обТЇкту по¤снюЇтьс¤ тим, що саме цей комплекс остров≥в Ї головним еколог≥чним коридором дл¤ багатьох вид≥в тварин, зокрема дл¤ птах≥в з додатк≥в Ѕернськоњ конвенц≥њ, завд¤ки ¤кому можлив≥ њх м≥грац≥њ ≥ коч≥вл≥ через  ињв. ƒл¤ вид≥в, безпосередньо повТ¤заних ≥з водними екосистемами цей коридор Ї Їдиним ≥снуючим. —аме в≥н (ƒн≥провський еколог≥чний коридор) входить до числа чотирьох головних еколог≥чних коридор≥в на територ≥њ ”крањни. “аким чином, знищенн¤ екосистем “руханова острова буде суперечити концепц≥њ ™вропейськоњ еколог≥чноњ мереж≥, зг≥дно ¤к≥й ƒн≥провський еколог≥чний коридор Ї одним з найважлив≥ших. —аме на ц≥нн≥сть “руханового, ¤к одного з ключових пункт≥в в≥дпочинку птах≥в на прольот≥ м≥стом, вказують представники ”крањнського товариства охорони птах≥в. ќхорон¤ти м≥груюч≥ види птах≥в ”крањна зобов`¤залас¤ зг≥дно положень Ѕонськоњ  онвенц≥њ.

Ќа основ≥ √енплану розвитку м≥ста  иЇва до 2020 року, ¤ким задекларовано створенн¤ на територ≥њ “руханова острова парку-пам¤тки садово-паркового мистецтва на площ≥ 452,7 га ≥ необх≥дн≥сть зТЇднанн¤ на ц≥й територ≥њ рекреац≥њ ≥ ун≥кального флористичного ≥ фаун≥стичного р≥зноман≥тт¤ ≥ ƒн≥провського еколог≥чного коридору, очевидним Ї висновок про в≥дпов≥дн≥сть цим задачам ¬ар≥анту 2 реконструкц≥њ ≥ в≥дверту нев≥дпов≥дн≥сть њм положень урбан≥стичного ¬ар≥анту 1.

«береженн¤ може бути забезпечене й ≥ншим шл¤хом - обмеженн¤м площ острова, ¤к≥ плануЇтьс¤ освоювати, ≥ перенесенн¤м р¤ду необх≥дних обТЇкт≥в на вже давно освоЇний остр≥в √≥дропарк. ќстанн≥й маЇ не т≥льки розвинену ≥нфраструктуру, але й знач≥ незабудован≥ площ≥.  р≥м усього ≥ншого, √≥дропарк сполучений з обома частинами м≥ста мостом метро з автомоб≥льними смугами. ўо ж маЇмо у випадку “руханового? √оловна проблема Ц в≥дсутн≥сть ≥нженерних комун≥кац≥й. ѕотр≥бне також б≥д≥вництво власноњ п≥дстанц≥њ, прокладка канал≥зац≥њ, телефонних мереж. «а проектом, остр≥в маЇ лишатис¤ п≥шох≥дним, але тод≥ ¤к бути з п≥двозом усього необх≥дного дл¤ функц≥онуванн¤ комплексу в≥дпочинку? ¬иход¤чи з план≥в забудови зрозум≥ло, що комплекс “руханового розвиватиметьс¤ лише одночасно з буд≥вництвом ѕод≥льського мосту. «розум≥ло, що за таких умов проект реконструкц≥њ ви¤витьс¤ занадто дорогим. “о де ж переваги перед реконструкц≥Їю √≥дропарка?. „ому мальовничий “рухан≥в з його ун≥кальним природним св≥том маЇ залишитис¤ лише на фотограф≥¤х та у сумних спогадах ки¤н?

ћи кажемо Ќ≤ !